Морозов Микола Григорович (нар. 28 серпня 1941 року) — заслужений тренер СРСР і РРФСР, тренер збірної СРСР з велоспорту, яка перемогла на XXII Олімпійських іграх в 1980 році.
Життєпис Народився 28 серпня 1941 року в радгоспі Іркутського району, Іркутської області. У 1949 році, в зв'язку з рекомендацією лікарів за станом здоров'я батька, сім'я переїжджає в Сочі. Там закінчив середню школу №9 ім. Миколи Островського.
У той час почав цікавитися велоспортом, тому що в м.Сочі щовесни проходили відбіркові змагання з Велогонок світу, Прага-Варшава-Берлін.
Освіта У 1959 році вступив до Ленінградського інституту фізичної культури і спорту ім. П. Ф. Лесгафта на спортивний факультет. Але пізніше Микола Григорович залишив велоспорт і продовжив навчання в іншому ВНЗ. Тоді мама Морозова важко захворіла і він був змушений покинути навчання і повернутися в Сочі.
Кар'єра Почав працювати тренером в міській раді ДСТ "Спартак" після повернення в Сочі і знову повернувся до велоспорту. Брав участь у міських, союзних змаганнях, спартакіадах народів і чемпіонатах країни з велоспорту.
1965-1966 р.р. — член збірної команди СРСР з велоспорту.
1971 рік — тренер ДЮСШ №1 в м.Сочі.
1974 року — отримав запрошення в збірну команду СРСР помічником головного тренера В. Капітонова, а потім був затверджений тренером збірної, в якій пропрацював до розпаду СРСР. З командою брали участь в Олімпійських іграх у Монреалі, Москві, Сеулі, але не були в Лос-Анджелесі (1984 г.) через бойкот США Олімпійських ігор в Москві (1980 г.).
1989-1990 р.р. — тренер першої професійної радянської команди ALFA LUM (Сан Марино). 1989 рік — радянська команда приймає старт на чемпіонаті світу в Шамбері, Франція. Це сталося вперше в історії вітчизняного спорту. Головним тренером був італієць, а Микола Григорович був делегований в цю команду відповідальним від радянської сторони.
1991 рік — після розпаду Радянського Союзу залишається в Італії і укладає контракт з командою CARRERA.
1995 рік — отримав запрошення від Дмитра Конишева стати масажистом-тренером в команді і продовжив представляти РФ на Чемпіонаті світу і Олімпійських іграх.
"Катюша" Після пекінської Олімпіади керівництво Федерації велоспорту пропонує Морозову очолити континентальну команду «Катюша».
Команда виступала на всіх чемпіонатах світу, а також на Олімпійських Іграх цього періоду під керівництвом Миколи Григоровича і займала призові місця.
Винятком стали лише 1999 і 2000 роки, коли Морозов разом з Сергієм Гончаром представляли збірну України у 1999 році Чемпіонаті світу у Іспанії (2 місто), на Олімпійських Іграх в Сіднеї 2000 рік (9 місце) , та Чемпіонаті світу у Франції (1 місце).
2009 рік — головний тренер континентальної велокоманди "Катюша".
2010 - 2012 р.р , 2014 рік — головний тренер континентальної команди "Ітера-Катюша".
2013 рік - спортивний директор проконтинентальної команди "Русвело".
У 2015 році був частиною тренерської ради збірної команди Росії з велоспорту-шосе.
Команди після 1991 року
З 1991 року працював в наступних відомих командах:
CARRERA (Італія) AKI-SAFI (Монте-Карло) SAFI (Італія) LIQUIGAS (Італія) TENAX (Італія) FASSA BORTOLO (Італія) GEROLSTEINER (Німеччина) ASTANA (Іспанія - Казахстан) ITERA - KATUSCA РУСВЕЛО (Росія) ITERA (Росія)
Досягнення
1 місце - Олімпійські ігри 1976 р., командні перегони 100 км. 1 місце - Чемпіонат світу 1977 р., 1983 р., 1985 р., командні перегони. Отримав звання "Заслужений тренер РРФСР" (1979) 1 місце - Олімпійські ігри 1980 р., командні перегони, 1 та 3 місце індивідуальні перегони разом с В. Капітоновим та В. Соколовим. Заслужений тренер СРСР (1980) За підсумками Олімпійських Ігор в 1980 році визнаний кращим тренером країни і нагороджений золотою медаллю "Кращий тренер СРСР" За період участі в командах провів 15 велогонок Джиро д'Італія, 7 шосейних велогонок — Тур де Франс, 15 шосейних гранд-турів — Вуельта (Іспанія) 1 місце - Чемпіонат світу 2012 р., індивідуальні перегони на час. Взяв участь у підготовці до 7-ми Олімпійських ігор
Примітки