Марія Станіслава Ві́ттек (; 1899–1997) — польська військовичка, бригадний генерал Війська Польського, перша жінка в Польщі, яка отримала генеральське звання (1991). Леді ордена Virtuti Militari.

Біографія

Ранні роки Народилася 16 серпня 1899 року в селі Трембки поблизу Гостиніна (Гостинінський повіт) в Мазовії. Батько — Станіслав Віттек, член Польської соціалістичної партії, під загрозою арешту — під час Першої світової війни переїхав з родиною в Україну. Жили у Києві.

У 1917 році вступила до Польської військової організації, закінчила школу підофіцерів. Тоді ж вступила на математичний факультет Київського університету, ставши першою жінкою на цьому факультеті. З грудня 1919 року служила в польській армії. У 1920 році брала участь у боях за Львів у лавах Добровольчого жіночого легіону. Тоді вперше була нагороджена Срібним хрестом Військового ордена Virtuti Militari.

У 1921 році очолила навчальний відділ Соціального комітету з підготовки жінок до національної оборони. 31 серпня 1924 року Віттек була звільнена від діючої військової службиDziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych z 28 sierpnia 1924 r., Nr 86, s. 494.. У 1928—1934 роках командувала військовою підготовкою жінок, з 1935 р. — завідувачка кафедри фізичного виховання та військової підготовки жінок Державного управління фізичного виховання та військової підготовки.

Друга світова війна Під час оборонної війни Польщі в 1939 році Марія Віттек була головнокомандувачкою жіночих батальйонів допоміжної військової служби. З жовтня 1939-го по січень 1945 року очолювала Жіночу військову службу (WSK) в Генеральному штабі Союзу збройної боротьби — Армії Крайової. Брала участь у Варшавському повстанні, де досягла полковницького звання. Далі була командиркою WSK у Ченстохові до розпуску Армії Крайової.

Повоєнний період Після війни Марія Віттек знову очолила секцію військової підготовки жінок у Державному управлінні фізичного виховання та військової підготовки, з 1948 року була начальницею відділу жінок Генерального штабу організації «Служба Польщі».

У 1949 році через неправдиві звинувачення Віттек ув'язнили на кілька місяців. Після звільнення вона працювала у торгівлі. Віттек ініціювала створення комісії з історії жінок при Товаристві ентузіастів історії у Варшаві. У серпні 1984 року вона вступила до Громадського комітету святкування 40-ї річниці Варшавського повстання.

2 травня 1991 року Марія Віттек стала першою в історії польської армії жінкою, якій надано звання бригадного генерала.

Померла 17 квітня 1997 року. Похована на військовому кладовищі Повонзки у Варшаві.

Нагороди

Срібний хрест ордену Virtuti Militari (двічі: 1922 і 1945) Хрест Незалежності з мечами (7 липня 1931) «za pracę w dziele odzyskania niepodległości». Хрест доблесті (1922) Золотий хрест за заслуги (двічі: 1931 «za zasługi na polu przysposobienia wojskowego»., та 1937 «za zasługi na polu przysposobienia wojskowego i wychowania fizycznego».) Срібний хрест за заслуги (1948) Армійський хрест Хрест Варшавського повстання Хрест за участь у війні 1918—1921 (1990)

Вшанування 19 квітня 2007 року до 10-ї річниці її смерті, в Музеї польської армії у Варшаві був відкритий пам'ятник (скульптор Ян Богдан Хмелевський).

Примітки

Бібліографія

Rzeczpospolita, 2 травня 1997 р Інформаційний бюлетень Міністерства національної оборони від 19 квітня 2007 року