Дональд Маклін (; 2 жовтня 1945, Нью Рочелл, Нью-Йорк, США) — американський вокаліст, гітарист, композитор, автор текстів.
Біографія Свою музичну кар'єру Дон Маклін розпочав 1963 року, коли почав виступати разом з гуртом Stratocaster у нью-йоркських клубах, виконуючи власні балади, а також твори Піта Сігера та Боба Ділана.
Наприкінці 1960-х Маклін перетворився на типового мандрівного артиста, подорожуючи (іноді з Пітом Сігером) різними штатами.
1970 року Дон написав музичну посвяту Вінсенту Ван Гогу («Vincent»), і того ж року після багатьох відмов з боку фонографічних фірм йому все ж вдалося переконати фірму «Mediarts» видати його дебютний альбом «Tapestry». Щоправда, ця платівка продавалась не дуже добре, проте це не завадило співаку укласти угоду з солідною фірмою «United Artists». Результатом співпраці з новою фірмою став сингл з восьмихвилинним твором «American Pie», який з'явився 1971 року. Ця композиція, що була переповнена дифірамбами на честь Бадді Холлі, (які символічно стосувалися й інших виконавців, наприклад, Елвіса Преслі та Боба Ділана), потрапила на вершину американського чарту і піднялась до другого місця в Британії. Також великого успіху досяг і однойменний альбом.
Тим часом у Британії його лірична балада «Vincent» очолила чарт, а сам Дон Маклін зазнав слави як один з найталановитіших авторів-виконавців того часу.
1973 року артист знову проявив свою симпатію до творчості Бадді Холлі, записавши власну версію його твору «Everyday». Також у цей період дедалі більше виконавців почали звертати увагу на власні композиції Макліна. Наприклад великим міжнародним хітом стала його пісня «And I Love You So», записана Перрі Комо.
Однак попри такий багатонадійний початок у першій половині 1970-х років, подальша кар'єра Макліна швидко втратила свій блиск, хоч записи власних версій творів інших виконавців допомогли Дону протриматись деякий час на хвилі популярності.
На топ-аркуші він повернувся 1980 року, коли запропонував власну інтерпретацію твору Роя Орбісона «Crying». Після такого успіху (пісня стала першою у Британії та другою в США) на музичному ринку швидко з'явився альбом-збірка зі старими творами Дона, а сам артист вирушив у велике концертне турне.
У 1980-х роках Маклін більше захоплювався музикою кантрі, проте пам'ятав і про ринок попмузики, де продовжував бути популярним.
1991 року, через 20 років, до британського «Тор 20» повернулась композиція «American Pie».
Дискографія 1970: Tapestry 1971: American Pie 1972: Don McLean 1973: Playin' Favourites 1974: Homeless Brother 1976: Solo 1977: Prime Time 1980: Chain Lightning 1980: The Best Of Don McLean 1981: Believers 1982: Dominion Recorded 1987: Greatest Hits — Then & Now 1988: Love Tracks 1989: For The Memories 1989: And I Love You So 1990: Greatest Hits Live! 1991: Don McLean Christmas 1991: The Best Of Don McLean 1991: Favorites & Rarities 1992: Classics 1997: Christmas Dreams 2001: Sings Marty Robbins 2001: Starry Starry Night (LIVE) 2003: You've Got to Share: Songs for Children 2003: The Western Album 2004: Christmas Time! 2005: Rearview Mirror: An American Musical Journey
Примітки