Карл Вальтер Левесс-Ліцманн (; 5 червня 1907, Бромберг — 16 вересня 1986, Берлін) — німецький військовий діяч, оберст Генштабу люфтваффе і національної народної армії.

Біографія На чверть єврей: його батько Вальтер був архітектором і нащадком єврея, який прийняв християнство (прапрадід, Ісаак Леві, народився в 1758 році як єврей в Кенігсберзі, а його син Генріх перейшов в християнство в 1830-х роках).

Після закінчення гімназії хотів поступити на службу в кавалерію, в чому йому спочатку було відмовлено, але лише завдяки своєму дідові, генералу піхоти у відставці Карлу Ліцманну, особисто знайомому з главою рейхсверу генерал-полковником Гансом фон Зектом, в квітні 1925 року був зарахований в 5-й ескадрон 9-го кінного полку. У 1926 році закінчив курси унтер-офіцерів в кавалерійської школі в Ганновері, потім був направлений в піхотне офіцерське училище в Дрездені. Після навчання був включений до складу 3-го ескадрону 4-го Прусського кінного полку. Отримав ліцензію пілота приватного літака. У вересні 1934 року був відряджений в секретно створювані люфтваффе: спочатку — в бомбардувальну авіашколу в Пренцлау, потім — в школу розвідувальної авіації в Брауншвейгу. 1 березня 1935 року зарахований в Люфтваффе. 1 жовтня 1935 року прибув у бомбардувальне училище в Пренцлау і завершив навчання як пілот. З лютого 1937 року служив в штабі вищого авіаційного командира 5 (Мюнхен). 10 березня 1938 року здійснив розвідувальний політ над Австрією, в ході чого були зібрані відомості, використані при підготовці аншлюсу Австрії. З серпня 1938 року служив в штабі новоствореного авіаційного командування «Австрія».

З 2 січня 1939 року навчався в академії люфтваффе в Берліні, де пройшов прискорений курс навчання офіцерів Генерального штабу. З вересня 1939 року служив в штабі 10-го авіакорпусу. З червня 1940 року служив в штабі 5-го авіаційного командування в Осло. У початку 1941 року пройшов перепідготовку на Ju-88A. З квітня 1941 року — командир 3-ї групи 1-ї бомбардувальної ескадри. 13 квітня 1941 року здійснив бойовий виліт, в ході якого атакував кораблі в Ла-Манші. 10 травня 1941 року брав участь в масованому нальоті на Лондон. Учасник Німецько-радянської війни. 7 липня 1941 року його «Юнкерс» був збитий. З листопада 1941 року служив в штабі 5-го повітряного флоту. Влітку 1942 року брав участь в плануванні нальотів на Мурманськ і атак на союзні конвої в Північній Атлантиці. З січня по 7 вересня 1943 року — командир 3-ї бомбардувальної ескадри KG3 «Бліц», яка билася на Східному фронті. 7 вересня 1943 року під час бойового вильоту його Ju-88A-4 вибухнув в повітрі — імовірно, внаслідок акту саботажу, влаштованого партизанами Ганни Морозової. До цього часу Левесс-Ліцманн встиг виконати приблизно 160 бойових вильотів. У Німеччині вважали, що Левесс-Ліцманн загинув, але насправді його «Юнкерс» здійснив вимушену посадку (за іншими даними, він катапультувався з парашутом), і сам Левесс-Ліцманн потрапив у полон. На початку квітня 1944 року, перебуваючи в радянському полоні вступив в прорадянські Союз німецьких офіцерів і Національний комітет «Вільна Німеччина». З 6 червня 1944 року — редактор і військовий коментатор на радіостанції «Вільна Німеччина».

9 грудня 1945 року був звільнений і поселився в Східному Берліні, в радянській зоні окупації. З 1946 року — редактор газети Berliner Zeitung. Влітку 1952 року вступив в авіаційні підрозділи народної поліції НДР. Пройшов перепідготовку під керівництвом радянських інструкторів. З травня 1957 року — начальник управління льотної підготовки ВПС НДР. У 1959 році очолював авіаційне училище в Бауцені. Влітку 1959 року вийшов у відставку. У 1959—1970 роках — директор підрозділу місцевої авіації новоствореної авіакомпанії «Дойче Люфтганза» («Інтерфлюг»). В 1970 році вийшов на пенсію за станом здоров'я після автокатастрофи. До кінця життя був майже забутий, але був похований з військовими почестями.

Сім'я На Різдво 1939 року одружився з студенткою-медиком Інгеборг Маєр, племінницею Лотара Маєра.

Звання

Кандидат в офіцери (квітень 1925) Лейтенант (1 січня 1929) Оберлейтенант Гауптман (1 березня 1935) Майор Генштабу (1939) Оберстлейтенант Генштабу (1941) Оберст Генштабу (1943) Оберст Казарменної народної поліції (1952)

Нагороди

Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний Кубок Люфтваффе (17 жовтня 1941) Авіаційна планка бомбардувальника в золоті Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 23 серпня 1942) Німецький хрест в золоті (16 вересня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (29 жовтня 1943)

Література

Михаил Зефиров. «Асы Люфтваффе. Кто есть кто» URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011. Jörn Lehweß-Litzmann: Ein ungewöhnliches Fliegerleben. In: Peter Bork (Hrsg.): Fliegerkalender der DDR 1987. Militärverlag der DDR, Berlin 1986, S. 196.

Примітки