Явор Тодоров Мілушев — болгарський актор.

Біографія та творчість Народився 9 січня 1948 року в Софії. Вивчав радіо, телебачення та телебачення в Чехословаччині. У 1972 р. закінчив акторську майстерність у ВІТІЗ «Крастьо Сарафов» за класом Желчо Мандаджієва та Крастьо Мірського. Спеціалізувався в Лондоні, Велика Британія (1980). У Вірральському коледжі, менеджмент та маркетинг (1992).

Він отримав запрошення вступити до Софійського театру, але після проходження військової служби в Керджалі вступив до драматичного театру «Н. О. Масалітінова» у Пловдиві (1973—1979), у Театрі сліз та сміху (1979—1993), він також грав у театрі «199» та Малому міському театрі «Малий канал», гастролював з постановками цих театрів у Росії, Франції, Німеччині, Угорщині, Румунії, Югославії, Україні, Македонії та в багатьох містах країни.

Член СБКФ (1991). Він є депутатом 39-х Національних зборів зі списку НДСВ. Заступник міністра культури (з вересня 2007 р.).

Мілушев одружений з актрисою Цветаною Маневою.

Театральні ролі

«Двоє на гойдалках» (Вільям Гібсон) — Джеррі Райан, режисер Любен Гройс «Медея» (Евріпід) — Джейсон, режисер Любен Гройс «Багато шуму з нічого» (Вільям Шекспір) — Дон Педро, режисер Любен Гройс «Два веронці» (Вільям Шекспір) — Валентин, режисер Любен Гройс «Ромео і Джульєтта» (Вільям Шекспір) — Париж, Меркуціо, режисер Любен Гройс «Албена» (Йордан Йовков) — Сенебірський, режисер Любен Гройс «Дядьки» (Іван Вазов) — вчитель Гатю, режисер Іван Добчев «Міс Джулія» (Август Стріндберг) — Жан, режисер Румен Чакъров «Дванадцята ніч» (Вільям Шекспір) (на есперанто) — Орсіно, режисер Димитр Стоянов «Трамвай бажання» (Теннессі Вільямс) — Стенлі Ковальський, режисер Младен Киселов «Антигона» (Жан Ануй) — Гемон, режисер Димитр Стоянов «Королева Віват» (Роберт Болт) — Роберт Дадлі, режисер Димитр Стоянов «Випадкова смерть анархіста» (Даріо Фо) — «Анархіст», режисер Красимир Спасов «Вбивці в Салоніках» (Георгій Данаїлов) — Борис Сарафов, режисер Красимир Спасов «Поки це молодість» (Георгій Данаїлов) — прокурор, режисер Красимир Спасов «Хаші» (Іван Вазов) — Владиков, режисер Уляна Матева «Вампір» (Антон Страшиміров) — Дінько, Христо Кручмаров «Чорна ікра та сочевиця» (Скарначі та Тарабузі) — Дон Леоніда Ламана, режисер Стойко Генов «Смерть» (Вуді Аллен) — Клейман, режисер Симеон Димитров «Коханець» (Гарольд Пінтер) — Річард, режисер Димитр Стоянов «Шляхетний іспанець» (Сомерсет Моем) — іспанець, режисер Димитр Стоянов «Коронація» (Етьєн Ребоденго) — президент, режисер Біна Гаралампієва «Ромео і Джульєтта» (Вільям Шекспір) — батько Лоренцо, режисер Біна Гаралампієва та інші.

Телевізійний театр «Зірка останньої величини» (1990) (Неда Антонова) Довгий день (1988) (Вікторія Токарєва) «Двоє на гойдалках» (1987) (Вільям Гібсон) — адвокат Джеррі Райан Велике диво (1986) (Микола Георгієв) Обов'язок адміністратора слухати (1985) (Борис Тажнєв) Дзвони (1984) (Геннадій Мамлін) Вогняне коло (1984) (Святослав Славчев) «Жорстокий час» (1981) (Стефан Дічев), 2 частини — Монастир «Казки про життя» (1977) (Ольга Крастева) Шари (1977) (Пітер Коловський) Скупий (1972) (Мольєр)

Грає у постановках Роксени Кірчевої, Павла Павлова, Асена Траянова, Хачо Бояджиєва, Любена Гройса, Мілена Гетова, Миколи Георгієва, Ніни Мінькової, Чавдара Савова, Димитріни Гюрової та інших; у «Червоній квітці» режисера Йордана Джумалієва грає роль Звіра, який перетворюється на красеня-принца, але для фінального пострілу використовується дублер, оскільки він недостатньо красивий для фіналу дитячої казки; для новорічної програми реж. Ніколи Петкова в пародії на фінальну сцену між Дездемоною та Отелло грає справжнього лева; у постановці Теофани Преславської «Казки життя» виконує роль Ганса Крістіана Андерсена.

Випустив компакт-диск із віршами Яворова та оригінальною музикою Теодосія Спасова, з якими вони виступали з концертами в країні та за кордоном та брали участь у фестивалях «Дні Яворова» в Поморії. Дебютував у літературі есе «Тихо, болгарський народ спить!» у газеті «Культура», публікував матеріали в періодичних виданнях, видавав книги «42-23» та два видання «Чеські профілі».

На початку нового століття він припинив свою творчу діяльність у театрі та кіно, не повідомивши причин цього рішення.

Фільмографія Репетиційна репетиція (2005) — реж. Свєтослав Овчаров (документальний фільм)

Примітки

Посилання

Явор Мілушев у KinoPoisk Явор Мілушев у Кіно-Театр