Нейроетологія — еволюційний і порівняльний підхід до вивчення поведінки тварин і механістичного контролю з боку нервової системи, що лежить у її основі.Hoyle, G. (1984) The scope of Neuroethology. The Behavioral and Brain Sciences. 7:367-412.Ewert, P. (1980) Neuroethology. Springer-Verlag. New York.Camhi, J. (1984) Neuroethology. Sinauer. Sunderland Mass. Це міждисциплінарна галузь поведінкової неврології, яка прагне зрозуміти, як центральна нервова система переводить реакцію на біологічно значущі подразники в природну поведінку. Наприклад, багато кажанів здатні до ехолокації, яка використовується для захоплення здобичі і навігації. Слухова система кажанів часто наводиться як приклад того, як акустичні властивості звуків можуть перетворюватись на сенсорні карти, які поведінково відповідні особливостям звуків.Suga, N. (1989). «Principles of auditory information-processing derived from neuroethology.» J Exp Biol 146: 277-86. Нейроетологи сподіваються розкрити загальні принципи нервової системи за допомогою вивчення тварин зі специфічною поведінкою.
Як випливає з назви, нейроетологія є багатопрофільною наукою, що складається з нейробіології (вивчення нервової системи) і етології (вивчення поведінки в природних умовах). Центральною темою цієї галузі, що вирізняє її від інших галузей неврології, є акцент на природній поведінці.
Примітки
Посилання International Society for Neuroethology Topics in Neuroethology https://web.archive.org/web/20071006201121/http://www.tamie.org/insect.png