Тома Баревич (17 жовтня 1836, БазарBarewicz (Thomas) // Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag 1867. — S. 87. — 4 липня 1894, Самбір) — український греко-католицький священник, громадський діяч, педагог, посол до Австрійського парламенту ІІ скликання (1867—1869). Полонофіл.
Життєпис Народився 17 жовтня 1836 року в селі Базар у сім'ї місцевого дяка Василя Баревича.
Навчався в гімназіях у Бучачі і Львові, де в 1855 році склав іспит зрілості. У 1856—1859 роках навчався в Греко-католицькій центральній семінарії у Відні і на Богословському факультеті Віденського університету.Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 237. Розпочав учительську працю як заступник учителя в Самбірській гімназії, а в 1861 році — у гімназії оо. домініканців у Львові. У 1863 році став дійсним учителем у Станиславівській гімназії. Висвячений на священника в 1864 році. 1867 року склав додатковий іспит у Відні. У 1872—1874 роках був директором Дрогобицької гімназії імені Франца Йосифа І. Тоді в гімназії навчався Іван Франко. З 1874 року до вересня 1889 року — директор цісарсько-королівської Вищої гімназії в Самборі. Потім вийшов на пенсію, проживав у Самборі. Про о. Баревича пише в автобіографічній повісті «Своїми силами» Андрій Чайковський (навчався в Самбірській гімназії в 1869—1877 роках), називаючи його Товаревич.Чайковський А. Своїми силами // Спогади. Листи. Дослідження / Мін. освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; Національна академія наук України, Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича; Наукова фундація Андрія Чайковського / Упорядкує. О. В. Седляра і Б. 3. Якимовича; Редкол.: Б. 3. Якимович (голова) та ін.. — — Львів, 2007. — Т. 4. — с. 9-350.
Обраний до Галицького крайового сейму в першій курії Станиславівського округу від Станиславівського виборчого округу. Також був членом Імперської ради у Відні ІІ скликання (1867—1870). Співпрацівник кількох москвофільських газет і журналів.
Мав сина ВітольдаŻygulski Z. Barewicz Witold (1865—1911) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. I. — S. 304. , доктораSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego Gimnazjum im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1894. — Lwów 1894. — S. 3. , який став гімназійним професором у Львові.Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów 1892. — S. 41.
Погляди Був полонофілом і «стояв на услугах поляків».Студинський К. Павло Леонтович (Павло зі Щуткова) // Записки Наукового Товариства імени Шевченка. Т. CXXXVI-CXXXVII. — Львів, 1925. — С. 186. Автор його некролога в часописі «Kurjer Lwowski» зазначає, що Баревич хоч і був русином з роду і руським священником, відзначався дивною і хворобливою ненавистю до всього, що руське. Як учитель і педагог давав її відчути не лише молоді, але й своїм колегам по роботі.Zmarli. Ks. Tomasz Barewicz // Kurjer Lwowski. -1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3.
Примітки
Джерела Енциклопедія українознавства. — T. 1. — Львів, 2000. — С. 94. Sprawozdanie Dyrekcji C. K. Gimnazyum Arcyksiężniczki Elżbiety w Samborze za rok szkolny 1894. — Sambor 1894. — S. 80. Cichocki W. Sambor przed pół wiekiem. Ku upamiętnieniu 40-tej rocznicy matury zdawanej w samborskim gimnazjum w czerwcu 1884 roku. — Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1925. — S. 24–26. Grodziski S. Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914 — Warszawa, 1993. Wykaz Członków Sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież wielkiego xięstwa Krakowskiego w r. 1867. — Lwów, 1867.