Неруба́йське — село в Україні, адміністративний центр Нерубайської сільської громади Одеського району Одеської області. Населення становить приблизно 8558 осіб. Герб села є промовистим.
Історія Слов'янська назва села має прозору форму Нерубайське й походить від не рубати. Відомо, що в давнину на території села, як і взагалі на берегах Хаджибейського лиману, мешкали українські козаки. За легендою, між козаками й турками, які також населяли цей край (звідси й тюркомовні топоніми Одеської області, зокрема турецькою за походженням є назва Хаджибей), нерідко відбувалися сутички. Одного разу обидві сторони вирішили примиритися і з цією метою уклали договір не рубатися. Про присутність у минулому козаків свідчать залишки старовинних козацьких некрополів. На місцевих кладовищах (у Нерубайському їх офіційно два) подекуди можна знайти козацькі могили. Написи на хрестах виконані старою кирилицею. Саме село засновано у 1795 році. На його території збереглися споруди ще зі старих часів: Вознесенська церква з триярусною дзвіницею (у стилі класицизму) тощо.
До 1917 року село входило до складу Одеського градоначальства.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 36 жителів села.
В історичному плані село відоме передусім завдяки радянському партизанському руху. У 1941—1942 роках на території села базувався радянський партизанський загін під командуванням Героя Радянського Союзу Молодцова-Бадаєва В.
Політика
Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 4 окремі виборчі дільниці № 510258–510261.
Результати зареєстровано 8222 виборці, явка 43,46 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 56,35 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 17,68 %, за Партію Шарія — 5,69 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 46,48 %, за Романа Зелінського (самовисування) — 22,86 %, за Сергія Боба (Опозиційна платформа — За життя) — 10,68 %.
Музей партизанської слави (катакомби)
Нерубайське відоме передусім завдяки Музею партизанської слави (меморіальний комплекс) і катакомбам, які простягаються під значною частиною населеного пункту і далі на інші райони. Під час німецько-радянської війни в катакомбах переховувалися одеські партизани. Нерубайські катакомби, як і решта одеських катакомб, утворилися внаслідок добування будівельного каменя — черепашнику, з якого у селі споруджено багато будинків. У підземеллях меморіального комплексу представлені предмети партизанського побуту й зразки зброї, на стінах наявні написи тих часів. Музей партизанської слави — єдиний офіційний вхід до просторих і багатокілометрових катакомб. У селі є інші входи до катакомб, але через те, що були часті випадки зникнення в катакомбах людей, ці входи засипали.
Населення Нерубайське належить до найбільших сіл Одеського району та Одеської області. Його населення становить приблизно 8558 осіб. У селі живуть українці, росіяни, роми, вірмени, корейці тощо. Оскільки село розташоване неподалік від Одеси, яка характеризується відносною економічною стабільністю, населення постійно зростає завдяки приїжджим, зокрема з інших країн. Переважна більшість населення користується російською мовою. Багато корінних мешканців говорить українською мовою, нерідко суржикізованою. Етнічні групи, що компактно проживають у селі (скажімо, роми), часто спілкуються своєю мовою.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило , з яких та .
За переписом населення 2001 року в селі .
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 76,29 % російська 18,86 % циганська 3,27 % румунська 0,79 % болгарська 0,23 % вірменська 0,23 % білоруська 0,05 % гагаузька 0,01 %
Освіта й охорона здоров'я У Нерубайському діють два загальноосвітні навчальні заклади, а саме: Нерубайський академічний ліцей № 1, Нерубайська загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів. У селі працює будинок культури, у якому функціонує школа мистецтв. Медичне обслуговування населення здійснює Нерубайська амбулаторія.
Транспорт Через Нерубайське проходять дороги районного значення, які виходять на об'їзну дорогу та київську трасу (автошлях (Київ — Одеса). За радянських часів між Нерубайським і Одесою було регулярне автобусне сполучення. Сьогодні сполучення здійснюють маршрутні таксі № 84 (кінцева зупинка селище НАТІ, яке підпорядковане Нерубайській сільській громаді), № 87 (так само) і № 87Н (кінцева зупинка «Дачний масив Орлівка»).
Пам'ятки ; , загиблих при звільненні села 8 квітня 1944 року; , загиблим в Великій Вітчизняній війні;
Відомі особи Слабченко Михайло Єлисейович (1882—1952) — український історик і правник, академік. Петрик Анастасія Ігорівна ( 2002) — українська співачка, переможниця міжнародного пісенного конкурсу «Дитяче Евробачення 2012». Петрик Вікторія Ігорівна ( 1997) — українська співачка, переможниця дитячої «Нової хвилі-2010». Чебикін Олексій Якович (1949) — український учений, доктор психологічних наук, професор.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)
Примітки