«Син Таджикистану» — радянський художній фільм 1942 року режисера Василія Проніна, знятий на кіностудії «Союздитфільм» і на Сталінабадській кіностудії.
Сюжет Велика Вітчизняна війна. Колгоспники таджицького кишлаку проводжають в армію свого земляка Гафіза. На фронті він подружився з російським солдатом сибіряком Іваном. У розвідці Іван і Гафіз виявляють на березі моря німецький десант. Їм треба попередити своїх, але шлях відрізаний. Сховавшись у скелястій ущелині, вони приймають нерівний бій, патрони кінчаються. Випадково Гафіз виявляє залишений у скелях пастухами порожній бурдюк. Гафіз надуває його, і прикритий Іваном, кидається в гірську річку. Підтримуваний бурдюком, Гафіз вплав добирається до своїх. Радянський загін перерізає дорогу десанту ворога і знищує його. Гафіз знаходить свого друга вмираючим від ран, і над тілом Івана клянеться помститися за нього ворогові.
У ролях
Віра Алтайська — Олена Борис Андрєєв — Іван Мухаммеджан Касимов — Гафіз Петро Савін — боєць Павло Шпрингфельд — Гафіз Сангін Ходіча Бабаханова — мати Гафіза Офтоб Ісамова — виконавиця танцю дівчини Олександр Ширшов — хлопець із гармошкою
Знімальна група Режисер — Василь Пронін Сценаристи — Євген Помєщиков, Микола Рожков, Мікяїл Рафілі Оператор — Ібрагім Барамиков Композитор — Венедикт Пушков Художник — Костянтин Урбетіс
Посилання