Хіоська вівця — жирнохвоста молочна порода овець, родом з Греції. Вважається однією з найпродуктивніших порід у світі, також відома своєю репродуктивною здатністю.
Історія Точне походження хіоської вівці невідоме. Вважається, що порода створена на острові Хіос. Ймовірно, її створили завдяки схрещуванню місцевих тварин із породами із Західної Анатолії (ківірджик і даглич).
До 1980-х років порода була рідкісною (1400 шт. у 1985 році). Однак завдяки програмі Міністерства сільського розвитку та продовольства її кількість швидко зростала і порода стала однією з найчисленіших в Греції. Поголів'я породи становить близько 86 000 тварин. Хіоську породу розводять, в основному, в Македонії та Фракії (номи Гревена, Кілкіс, Салоніки, Пелла, Серрес, Халкідікі, Іматія, Пієрія та Еврос), а також у Фессалії. З іншого боку, на острові Хіос поголів'я хіоських овець зменшується. У 1990 році місцева популяція становила близько 2000 тварин, тоді як за даними 2014 року вона зменшилася до 400—500 голів.
Хіоська вівця досить популярна на Кіпрі. У Лівані породу з великим успіхом використовують для хрещування з місцевою породою авассі для збільшення репродуктивної здатності. Також породу використовують у Туреччині для покращення місцевого стада. Експерименти з хіоськими вівцями проводились також в Єгипті та Об'єднаних Арабських Еміратах.
Морфологія
Висота холки баранів становить близько 84 см, овець — 76 см. Середня вага 87 і 66 кг відповідно.
Колір білий з великими чорними плямами на морді, вухах, кінцівках, животі та грудях. Голова, кінцівки, нижня частина шиї і тулуба оголені. Голова конусоподібна і відносно довга, з опуклим лобом. Вуха великі і напіввісні. Самці мають міцні гвинтоподібні роги. Самиці, в основному, безрогі, але 30 % мають невеликі роги. Хвіст має форму конуса, в його основі ширина становить близько 9 см, тоді як нижня частина пропорційно тонша і утворює відкриту спіраль.
Продуктивність та репродуктивні властивості Це високопродуктивна тварина, але між різними стадами існує велика різниця. Середня продуктивність досягає 226—277 кг молока за рік, але деякі вівці давали до 500 кг. Однак у стадах Туреччини та Кіпру продуктивність значно нижча — 120—180 кг та 195 кг відповідно. Період доїння становить від 174 до 230 днів. Жирність молока становить 5,9-6,8 %, а вміст білка — 5,5 %.
Вага овець порівняно висока. При відлученні, яке зазвичай відбувається через 42 дні після народження, ягнята важать 12-14 кг, а інтенсивно відгодовані барани набирають вагу 30 кг у віці 114 днів. Однак барани дуже жирні і не мають високої харчової цінності.
Самці стають репродуктивно здатними у віці 8 місяців, а у самиці у віці 8-9 місяців. Індекс поліморфізму коливається від 1,6 до 2,0 але частота триплетів досить висока.
Сприйнятливість до хвороб Як правило, порода вважається досить сприйнятливою до таких захворювань, як мастит, піроплазмоз та прогресуюча пневмонія .
Примітки
Посилання ChioSheep Farm Αγροτικός Συνεταιρισμός Προβατοτρόφων Φυλής Χίου «Μακεδονία» Τα χιώτικα πρόβατα της Μακεδονίας