Фріц Фогт (; 17 березня 1918, Мюнхен — 3 квітня 1945, Фюрстенфельд) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія 1 квітня 1935 року вступив в частини посилення СС, служив у штандарті СС «Дойчланд». З квітня 1939 року — командир взводу розвідувального батальйону СС дивізії посилення СС. Учасник Польської і Французької кампанії. З початку 1941 року — командир 2-ї роти свого батальйону. Учасник Балканської кампанії і Німецько-радянської війни. З жовтня 1941 року — викладач юнкерського училища СС в Бад-Тельці, з лютого 1942 року — унтерофіцерського училища СС в Лауенбурзі. Влітку 1943 року переведений в дивізію СС «Мертва голова», потім — в запасний навчальний танковий полк СС. З жовтня 1943 року — командир 1-го батальйону 23-го добровольчого моторизованого полку СС «Норге» добровольчої моторизованої дивізії СС «Нордланд». Учасник боїв під Ленінградом і в районі Нарви, де його частина була майже повністю знищена. Керував відновленням батальйону, який в кінці 1944 року був відправлений в Угорщину, де був включений в склад 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг» і в березні 1945 року перетворений на 5-й танковий розвідувальний батальйон СС. Загинув у бою.
Звання Манн СС (1 квітня 1935) Юнкер СС (1 квітня 1938) Штандартенюнкер СС (1938) Штандартеноберюнкер СС (1939) Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1939) Оберштурмфюрер СС (23 квітня 1940) Гауптштурмфюрер СС (19 травня 1943) Штурмбанфюрер СС (30 січня 1945)
Нагороди
Цивільний знак СС (№ 158 844) Йольський свічник Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Нагрудний знак Німецької асоціації порятунку життя в золоті Спортивний знак СА в бронзі Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (23 вересня 1939) 1-го класу (27 травня 1940) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (10 травня 1940) в сріблі (19 червня 1941) в золоті (9 лютого 1943) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (4 вересня 1940) — запропонований Вільгельмом Брандтом і представлений Паулем Гауссером 18 червня 1940 року. дубове листя (№ 785; 16 березня 1945) — представлений Гербертом Отто Гілле 10 лютого 1945 року. Штурмовий піхотний знак в бронзі (грудень 1940) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі Німецький хрест в золоті (8 лютого 1942) Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (листопад 1943) 3 нарукавні знаки «За знищений танк» (лютий 1945)
Література Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Pub Ltd, 2008. THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998. Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001