Покрі́вля пласта́ (, , ) –
1) Стратиграфічно верхня поверхня, що обмежує шар (пласт). 2) Гірські породи, що залягають безпосередньо над пластом (жилою, покладом) корисної копалини. За здатністю відшаровуватися при веденні гірничих робіт виділяють покрівлю безпосередню і покрівлю основну; крім цього, розрізняють несправжню (фальшиву) П.п. На крутих пластах (жилах, покладах) П.п. називається висячим боком.
ПОКРІВЛЯ БЕЗПОСЕРЕДНЯ
ПОКРІВЛЯ БЕЗПОСЕРЕДНЯ, (, ; ) — товща порід, що залягають безпосередньо над пластом (покладом, жилою) корисної копалини або над покрівлею фальшивою. Покрівля безпосередня вугільних пластів найчастіше представлена піщано-глинистими та глинистими сланцями. Вона легко обвалюється при вийманні вугілля слідом за посуванням очисного вибою після вилучення або пересування кріплення очисної виробки.
ПОКРІВЛЯ ОСНОВНА
ПОКРІВЛЯ ОСНОВНА (, ; ) — товща міцних, стійких порід, що знаходиться над пластом, жилою або покладом корисної копалини та обвалюється при вий-манні корисної копалини на значній площі. Покрівля основна вугільних пластів, як правило, представлена пісковиками, вапняками, рідше — міцними глинистими сланцями.
ПОКРІВЛЯ ФАЛЬШИВА (НЕСПРАВЖНЯ)
ПОКРІВЛЯ ФАЛЬШИВА (НЕСПРАВЖНЯ) (, ; ) — шар або декілька шарів слабких порід покрівлі невеликої потужності (до 0,5–0,6 м), що залягають безпосередньо над пластом (жилою, покладом) і обвалюються водночас з вийманням корисної копалини або з невеликим відставанням від неї.
Див. також Пласт
Література