Ганс-Адольф фон Аренсторфф-Ойле ( 18 жовтня 1895, Марклое, Німецька імперія — 5 травня 1952, с. Бранцівка, , Сумська область Українська РСР) — німецький воєначальник і землевласник, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Представник знатного роду Аренсторфф. Син власника лицарської мизи Альтвіга фон Аренсторффа і його дружини Вільгельміни, уродженої Вайц фон Ешен. Сам Ганс-Адольф був власником двох маєтків — Ойле (150 гектарів) і Лое (100 гектарів) в районі Нінбурга.

8 серпня 1914 року вступив у 2-й ганноверський драгунський полк №16 Прусської армії. Учасник Першої світової війни. З 12 липня 1915 року — командир великого вантажного поїзда земельної штурмової дивізії «Геріке». З 5 серпня 1915 року — командир штабної варти своєї дивізії. З 8 квітня 1916 року — офіцер ескадрону 2-го ганноверського драгунського полку №16. З 9 серпня 1916 року — командир гвардійського взводу 9-го армійського корпусу, з 1 травня 1917 року — взводу 90-го фузілерного полку. З 29 червня 1917 року служив в штабі 17-ї піхотної дивізії. З 1 листопада 1917 року — ордонанс-офіцер в штабі 34-ї піхотної бригади.

Після закінчення війни продовжив службу в рейхсвері. З 1 травня 1919 року служив в штабі піхотного командира 9. З 1 квітня 1920 року — ордонанс-офіцер в штабі навчального командування Альтони. З 1 жовтня 1921 року служив в 2-му (Ганновер), з 1 квітня 1924 року — в 4-му ескадроні (Люнебург) 13-го кінного полку. З 1 червня 1929 року — командир 1-го ескадрону 18-го кінного полку (Людвігсбург), з 1 жовтня 1933 року — 3-го ескадрону 13-го кінного полку (Люнебург). З 15 жовтня 1935 року служив в штабі полку. З 6 жовтня 1936 року — командир 1-го батальйону 13-го кавалерійського полку (Люнебург).

З 26 серпня 1939 року — командир 152-го розвідувального дивізіону. З 10 грудня 1940 року служив в штабі 5-ї стрілецької бригади. З 14 травня 1941 року — командир 79-го стрілецького полку, з 11 січня 1942 року — 16-ї стрілецької бригади, з листопада 1942 року — 60-ї піхотної дивізії, яка брала участь у боях під Сталінградом, а наприкінці 1942 року потрапила в оточення і була знищена.

2 січня 1943 року взятий в полон радянськими військами. В грудні 1944 року підписав звернення «До народу і вермахту», яке закликало припинити війну. Був засуджений до 25 років виправно-трудових таборів. Помер в Сумському таборі військовополонених № 134.

Сім'я 15 вересня 1922 року одружився з баронесою Дагмар Райхлін фон Мельдегг. В пари народились 3 сини (1926, 1932, 1939) і 2 дочки (1923, 1935).

Звання

Фанен-юнкер (8 серпня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (25 грудня 1914) Фенріх (8 травня 1915) Лейтенант без патенту (8 травня 1915) — 11 вересня 1915 року отримав патент. Оберлейтенант (31 липня 1925) Ротмістр (1 квітня 1930) Майор (1 грудня 1935) Оберстлейтенант (1 січня 1939) Оберст (1 листопада 1941) Генерал-майор (1 січня 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (3 травня 1915) 1-го класу (20 травня 1918) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (2 серпня 1917) 1-го класу (12 лютого 1919) Ганзейський хрест (Бремен; 3 лютого 1918) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. 1-го класу (25 років; 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі Німецький хрест в золоті (14 січня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Примітки

Література Соловйов Д. Ю. «Полонені генерали Гітлера Східний фронт». 2019. 978-5-5321-0829-5 Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger-Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 84-85. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1934. Zugleich Adelsmatrikel der Deutschen Adelsgenossenschaft. Jg. 33, Justus Perthes, Gotha 1933, S. 2. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1900. Erster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1900, S. 25

Посилання Hans Adolf von Arenstorff vezérőrnagy Біографічні дані. Біографічні дані.