Седиментаційний басейн (басейн осадконакопичення) — від'ємна геоморфологічна структура земної кори, де накопичуються різноманітні комплекси осадових відкладів.
Класифікація Седиментаційні басейни бувають двох головних типів, що різняться за процесами генезису та розвитку: Внутрішньоокеанічні в основі своїй мають земну кору океанічного типу (іноді перехідного). Задугові басейни — западини окраїнних морів в тилу острівних дуг, міждугові та переддугові; глибоководні жолоби, зони рифту серединно-океанічних хребтів, абісальні улоговини ложа Світового океану. Площа морських осадових басейнів Світового океану досягає 26 млн км². Внутрішньоконтинентальні в основі своїй мають земну кору континентального типу. На платформах це молоді синеклизи, перикратонні опускання, що виражаються в рельєфі різноманітними котловинами — континентальними, озерними, внутрішніх і шельфових морів). У складчастих областях — крайові прогини і міжгірні прогини. У зоні континентальних рифтів проявляються в рельєфі западинами тектонічних озер, долинами річок.
Седиментаційні басейни також класифікують за хімічним складом вод, що їх заповнюють: нормальної солоності, солонувато-водні, осолонені, прісні, із сірководневим зараженням.
Корисні копалини З осадовим заповненням седиментаційних басейнів пов'язані родовища нафти і природного газу (75% площі континентального шельфу перспективно на поклади вуглеводнів), кам'яного вугілля, кам'яної, калійних та ін. солей, осадових руд металів (заліза, марганцю, алюмінію та ін.), фосфоритів тощо.
Див. також Седиментація Седиментаційні води
Джерела
Література
Посилання