Міністр оборони Естонії () — голова військового міністерства уряду Естонської Республіки. Є одним з найважливіших членів уряду, що відповідає за координацію політики в області національної оборони й збройних сил, а також займається формуванням і керівництвом міністерства оборони. Міністр оборони призначається і звільняється з посади прем'єр-міністром держави на основі голосування парламенту Рійгікогу й вступає на посаду з принесення присяги перед депутатами.
Первісна посада була заснована в 1918 році, під час існування Першої Естонської Республіки, й іменувалася військовим міністром (), проте вже 1 квітня 1929 року цей пост був перейменований в міністра оборони, але в 1937 році знову став військовим міністром. Хоча назва посади, а згодом і міністерства, часто змінювалася, основні обов'язки впродовж всієї історії існування відомства залишилися майже незмінними.
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році і утворення нового Міністерства оборони в 1992 році посада знову стала називатися міністром оборони.
Список міністрів оборони Повний список міністрів оборони Естонської Республіки на 29 квітня 2021 року:
1918—1929 (Військовий міністр) Ім'яНа посадіПартіяАндрес Ларка24 лютого —27 листопада 1918безпартійнийКостянтин Пятс27 листопада 1918 —8 травня 1919безпартійнийОтто Штрандман8 травня —18 листопада 191918 листопада 1919 —28 липня 1920безпартійнийОлександр Тиніссон28 липня —26 жовтня 1920безпартійнийАнтс Пійп26 жовтня 1920 —25 січня 1921Яан Соотс25 січня 1921 —2 серпня 1923Адо Андеркопп2 серпня 1923 —19 лютого 192419 лютого —18 жовтня 192426 березня —18 жовтня 1924безпартійнийЯан Соотс (2-й раз)16 грудня 1924 —4 березня 1927Ніколай Реек4 березня 1927 —4 грудня 1928безпартійний4 грудня 1928 —31 березня 1929
1929—1937 (Міністр оборони) Ім'яНа посадіПартія1 квітня —9 липня 19299 липня 1929 —12 лютого 193112 лютого 1931 —19 листопада 1932Олександр Тиніссон (2-й раз)1 листопада 1932 —18 травня 1933безпартійний (2-й раз)18 травня —21 жовтня 1933Пауль Лілль21 жовтня 1933 —28 лютого 1937безпартійний
1937—1940 (Військовий міністр) Ім'яНа посадіПартіяПауль Лілль (2-й раз)1 березня 1937 —12 жовтня 1939безпартійнийНіколай Реек (2-й раз)12 жовтня 1939 —21 квітня 1940безпартійний
1953—1992 (Військовий міністр у вигнанні) Ім'яНа посадіПартіяГейнріх Марк8 травня 1971 —3 квітня 1973безпартійний3 квітня 1973 —20 червня 1990безпартійний20 червня 1990 —15 вересня 1992безпартійний
1992— (Міністр оборони)
Функції міністра оборони Міністр оборони є членом уряду Естонії, який керує організацією національної оборони країни. Він організовує роботу міністерства оборони і ухвалює рішення з питань, що належать до сфери діяльності міністерства. Крім того, міністр звітує перед урядом про діяльність міністерства оборони і вносить пропозиції щодо розв'язання питань, що стосуються сфери діяльності міністерства.
Міністр оборони призначає керівників урядових агентств, що входять в сферу управління міністерства, а також заступників міністра оборони та керівників департаментів, а також командувачів збройними силами і пропонує уряду призначати і знімати з посади і головнокомандувача .
Міністр оборони надає уряду пропозиції щодо бюджету міністерства, і при необхідності — додаткового бюджету. Він ухвалює рішення про використання бюджетних ресурсів та контролює виконання бюджету. На підставі державного бюджету міністр також погоджує бюджети державних органів, які належать до сфери управління міністерства.
Міністр оборони ухвалює рішення про формування державних установ, що перебувають у віданні міністерства, і затверджує їх статут, структуру та організацію роботи.
Примітки
Посилання
www.valitsus.ee — Вебсайт уряду Естонії www.kaitseministeerium.ee — Вебсайт Міністерства оборони Естонії www.kaitseministeerium.ee — Інформація про міністра оборони на вебсайті Міністерства оборони Естонії