Пальчики

Па́льчики — село в Україні, у Батуринській територіальній громаді Ніжинського району Чернігівської області.

Тут жив і був похований видатний бджоляр Петро Прокопович.

Походження назви Походження назви Пальчики достеменно не відоме.

Існує легенда, за якою засновником поселення був козак на прізвище Пальчик.

29 квітня 1692 р.: «Назар, сестрінок небіжчика Микити Пальчика, продав хату з плецем і полем небіжчика Пальчика, йому присуджені перед судом, а особливо ліс і сінокіс пальчиківські, за 40 золотих — пану Тимофію Радичу», власнику гирівському. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды : Ногородсеверский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский. Кн. 7 : Уезды : Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский, Нежинский. - Электрон. текстовые дан. - Чернигов : Земская тип., 1874. С. 366.

Природа Село розкинулося в низовинній болотистій місцевості, де колись протікала річка Доч з її правою притокою Розсоч. Навколо села розташовані хвойний та листяні ліси.

На північ від села розташований лісовий заказник «Дубина».

Історія

Козацькі часи У середині 17 століття Пальчики увійшли до складу Батуринської сотні. За матеріалами Слідства про маєтності Ніжинського полку (1729—1730), у часи Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи та Івана Скоропадського селяни і угіддя навколо Пальчиків належали Новомлинському жіночому монастирю.Матеріалы для исторіи экономическаго, юридическаго и общественнаго быта Старой Малороссіи / Изд. под редакціей Н. П. Василенка. — Вып. 1. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Нѣжинскаго полка 1729—1730 г. — Чернигов, 1901. — С. 417. (стор. 44-45) Частину населення складали козаки.

Біля села був хутір мазепинського полковника Дмитра Чечеля (назва урочища Чечелівщина збереглася донині), який тримав оборону Батурина при його штурмі та руйнуванні російським військом.

Поблизу села є три могильні кургани, які, за переказами, відносяться до 1709 року, при розкопках яких в 80-х роках XX століття виявлено зброю, побутові речі та більше ста людських черепів.

За даними Генерального опису у 1760-х роках у селі Пальчики була дерев'яна Троїцька церква (священник Ігнатій Дідевич), 75 козацьких дворів. Селяни належали Новомлинському жіночому монастирю та іншим дрібним власникам.Лазаревский А. Обозрѣніе Румянцовской описи Малороссіи. Вып. 3: Полк Нежинский. Уезды: Нежинский, Борзенский, Конотопский, Черниговский, Сосницкий, Кролевецкий. — 1866. (С. 327).

Під кінець 18 століття чисельність населення Пальчиків зросла. За даними опису Новгород-Сіверського намісництва, в селі в 1781 році було 103 двори рядових козаків, 26 дворів підданих Новомлинського монастиря, 2 двори підданих Василя Туманського, 18 дворів підданих інших власників. Жителі Пальчиків займалися емлеробством. Із промислів — вирощування тютюну, який вони реалізовували Батурині.Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779—1781) / Всеукраїнська Академія наук (Київ), Археографічна комісія. — Київ: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1931. — с. 417.

ХІХ століття

В селі в першій половині XIX століття жив і працював видатний пасічник, основоположник науки про бджільництво — Прокопович Петро Іванович. Бджільницьке господарство Прокоповича сягало величезних розмірів — близько 12000 бджолосімей. Сам господар назвав його «бджолиним заводом». Функціонувала школа бджільництва.

Після смерті сина Прокоповича Степана Великдана царська влада ліквідувала бджільницьку школу. Майно Прокоповича з рештками пасіки, з бібліотекою і дорогоцінним архівом було продане на аукціоні. Архів Прокоповича та деякі речі з його пасіки зберігаються в Конотопському краєзнавчому музеї.

ХХ століття У 1929 році в селі була створена артіль під назвою «Шлях нового життя». На початку 1930 року було створено ще дві артілі: «імені Ворошилова» та «II-га п'ятирічка» та один ТСОЗ «Шлях до комунізму». В кінці 1930 року всі артілі об'єдналися і утворився колгосп імені Леніна. В 1932 році до колгоспу імені Леніна приєднався ТСОЗ «Шлях до комунізму».

В 1941 році, з початком німецько-радянської війни, все доросле населення мобілізували на спорудження протитанкових укріплень. Село Пальчики було окуповане нацистами з 7 вересня 1941 року по 7 вересня 1943 року.

Загарбниками було розстріляно і спалено 18 жителів, у тому числі 5 жінок.

За період з 1946 по 1962 роки в селі було побудовано радіовузол, лазню, школу та 12 тваринницьких приміщень. В 1951 році введено в експлуатацію першу в Батуринському районі електростанцію потужністю 50 кіловат. В селі було побудовано восьмирічну школу, в якій в 1963 році навчалося 226 учнів, працювало 15 вчителів.

Також було побудовано фельшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок. Силами колгоспників збудовано клуб на 500 місць. При клубі працювали співочий, драматичний та духовий гуртки.

У кінці 80-х років XX століття була утворена Пальчиківська сільська рада з центром у селі Пальчики. До цього село підпорядковувалося Городищенській сільській раді.

ХХІ століття 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Батуринської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.

Населення Чисельність Кількість населення в різні часи була різною. Так у 1892 році - 1590 жителів, у 1898 році — 1460 жителів, у 1905 році — 1586 жителів, у 1913 році — 1211 жителів. За відомостями 1917 року в селі Пальчики налічувалося 275 дворів з населенням 1490 жителів. За переписом населення 1939 року в селі налічувалося 1307 жителів, у 1959 році — 1408 жителів, на 1 січня 1963 року — 1438 жителів. Населення станом на 2001 рік становило 530 жителів.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська53899.08%російська50.92%Усього543100% Загиблі у російсько-українській війні з 2014 , біля Торецьк Донецької області Глущенко Віктор Михайлович (нар. в селі Пальчики; похований в селі Пальчики) — старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону 100-ї окремої механізованої бригади. Вважався зниклим безвісти.Із сімома захисниками України попрощалися на Чернігівщині.

Топоніміка

Кутки с. Пальчики: Висока, Залозівка, Кардашівка, Кулешівка, Майдан.

Урочища: Жидівщина, Коротя.

Ліси: Чечелівщина, Весесівщина, Переліски, Кулацькі сосни.

Випаси: Озера, Пархунів сад.

Транспорт Біля села проходить автошлях Кіпті — Глухів — Бачівськ (державний кордон із Росією) (Автошлях М 02).

Вітряк У 1929 році в селі було збудовано вітряний млин. Артіль ім. Леніна, яку очолював Симон Матюх, вирішила збудувати вітряний млин, схожий на голландський, тому його стали називати «голландкою».

У 1954 році вітряк відремонтували, про що свідчить напис на ньому.

Видатні люди Уродженцями села є: Матюх Наталія Дмитрівна (1953) — українська поетеса і майстриня вишивки. Член НСПУ з 1982; Пухкал Олександр Григорович (1948) — народний депутат України 3-го скликання, доктор наук, професор, академік АЕН України.

Примітки

Посилання

Погода в селі Цитати зі свідчень очевидців Голодомору 1932–1933 років в Україні