Коропи — різні види прісноводних риб із родини коропових, дуже великої групи риб, що походять з Європи та Азії. Хоча короп споживається в багатьох частинах світу, їх, як правило, вважають інвазійним видом у частинах Африки, Австралії та більшості Сполучених Штатів.
Англійською мовою слово «короп» () має ширше значення ніж українською, оскільки представники родини коропових переважно містять у назві слово «короп» () (наприклад, товстолобик білий — silver carp, амур чорний — black carp, карась звичайний — crucian carp тощо).
Біологія Коропоподібні родини коропових традиційно групуються з харациноподібними, сомоподібними та гімнотоподібими у вищий порядок остаріофізи, оскільки ці групи мають деякі спільні риси. Ці особливості включають перебування переважно в прісній воді та наявність апарату Вебера, анатомічної структури, утвореної з перших п'яти передніх хребців, та відповідними їм ребрами та нервовими гребенями.
Третя найбільш передня пара ребер контактує з продовженням кісткового лабіринту, а ззаду з плавальним міхуром. Функція недостатньо зрозуміла, але припускається, що ця структура бере участь у передачі вібрацій від плавального міхура до лабіринту та сприйнятті звуку, що пояснювало б, чому остаріофізи мають такий хороший слух.Billard R. (Ed.) (1995). Carp — Biology and Culture. Springer-Praxis Series in Aquaculture and Fisheries, Chichester, UK.
У більшості коропоподібних є лусочки і зуби на нижніх глоткових кістках, які можуть змінюватися залежно від раціону. Угай — єдиний рід коропових, який може мешкати у солоній воді. Кілька видів переходять у солонувату воду, але повертаються в прісну для нересту. Усі інші коропоподібні мешкають у континентальних водах і мають широкий географічний ареал. Деякі вважають всіх коропових риб коропами, а сама родина Cyprinidae відома саме як родина коропових.
У англійському розмовному вжитку назва «короп» зазвичай стосується лише кількох великих видів коропових, таких як короп звичайний, карась звичайний, амур білий, товстолобик білий та товстолобик строкатий.
Короп здавна був важливою харчовою рибою для людини. Деякі види, такі як різні породи золотих рибок та одомашнений короп звичайний, відомий як парчевий короп, є популярними декоративними рибами. Як наслідок, коропи з'являлися в різних куточках світу і це мало неоднозначний результат. У США кілька видів коропів вважаються інвазійними видами, і в усьому світі на боротьбу з коропом витрачаються великі суми коштів.
Принаймні деякі види коропів здатні виживати місяцями практично без кисню (наприклад, під льодом або у стоячій, гнилій воді), метаболізуючи глікоген з утворенням молочної кислоти, яка потім перетворюється на етанол та вуглекислий газ. Етанол дифундує в навколишню воду через зябра.
Види Деякі важливі представники з родини коропові Загальна назва Наукова назва Макс.довжина (см) Звичайнадовжина (см) Макс.вага (кг) Макс.вік (роки) Трофічнийрівень FishBase ФАО ІСТІ Статус МСОП Товстолобик білий Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844) 105 18 50 2.0Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844) FAO, Species Fact Sheet. Процитовано у травні 2012 року. Близький до загрозливого Короп звичайний Cyprinus carpio (Linnaeus, 1758) 110 31 40,1 38 3,0Cyprinus carpio (Linnaeus, 1758) FAO, Species Fact Sheet. Процитовано у травні 2012 року. Уразливі види Амур білий Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844) 150 10,7 45,0 21 2,0 Не оцінено Товстолобик строкатий Hypophthalmichthys nobilis (Richardson, 1845) 146 60 40,0 20 2,3 Даних недостатньо Карась звичайний Carassius carassius (Linnaeus, 1758) 64 15 3,0 10 3,1 У найменшій загрозі Короп індійський Cyprinus catla (Hamilton, 1822) 182 38,6 2,8 Не оцінено Cirrhinus cirrhosus (Bloch, 1795) 100 40 12,7 2,5 Уразливі види Амур чорний Mylopharyngodon piceus (Richardson, 1846) 122 12,2 35 13 3,2 Не оцінено Cirrhinus molitorella (Valenciennes, 1844) 55,0 15,2 0,50 2,0 Близький до загрозливого
Рекреаційна риболовля
У 1653 році писав у : «Короп — королева річок; велична, добра і дуже витончена риба; вона спочатку не виводилася і не була здавна в Англії, але зараз натуралізована.»
Коропи є мінливими з точки зору величини риболовлі. В Європі, навіть коли їх не ловили для їжі, їх охоче шукали рибалки, високо цінуючи як , яку важко піймати.A. F. Magri MacMahon (1946). Fishlore, pp 149—152. Pelican Books. У Великій Британії процвітає ринок риболовлі коропа. Це найбільш швидкозростаючий рибальський ринок у Великій Британії, і він створив ряд спеціалізованих видань з риболовлі на коропа, таких як Carpology, Advanced carp fishing, Carpworld і Total Carp, а також інформативних вебсайтів з риболовлі на коропа, таких як The Carp Plaice . У Сполучених Штатах короп також класифікується як , що шкодить натуралізації екзотичних видів, але має спортивні якості. Короп довгий час страждав від поганої репутації в США як небажана для риболовлі або для харчування риба, тим більше, що коропи, як правило, є інвазивними видами, що конкурують з більш бажаною місцевою рибою. Тим не менше, багато департаментів природних ресурсів штатів починають розглядати коропа як рибу для риболовлі, а не як рибу-шкідника. Такі групи, як Wild Carp Companies, Американське товариство коропів () та Carp Anglers Group, пропагують спорт та співпрацюють з департаментами рибного господарства, організовуючи заходи, щоб ознайомити та дати доступ до унікальних можливістей, які короп пропонує рибалкам у прісних водах.
Аквакультура
Різні види коропів одомашнювали і вирощували як продовольчу рибу по всій Європі та Азії протягом тисячоліть. Такі різні види, як видається, були одомашнені самостійно, оскільки різні одомашнені види коропів є рідними для різних частин Євразії. Аквакультурою займаються в Китаї щонайменше 2 400 років. Трактат Фан Лі у V столітті до нашої ери деталізує багато способів вирощування коропа у .National Aquaculture Sector Overview: China FAO, Rome. Процитовано 26 липня 2011. Короп звичайний, Cyprinus carpio, походить із Центральної Європи. Кілька видів коропів (відомі під загальною назвою ) були одомашнені у Східній Азії. Коропи, які походять з Південної Азії, наприклад, катла (Gibelion catla), роху (Labeo rohita) та міргал (Cirrhinus cirrhosus), відомі як коропи індійські. Їх витривалість та пристосованість дозволили розмножувати одомашнені види по всьому світу.
Хоча короп був важливим водним продуктом харчування, оскільки більше видів риб стало доступним для харчування, значення коропа в культурі Західної Європи зменшилось. Попит зменшився, частково через появу більш бажаних столових риб, таких як форель та , завдяки інтенсивному вирощуванню та екологічним обмеженням. Однак виробництво риби у ставках все ще є основною формою аквакультури в Центральній та Східній Європі, де більша частина продукції надходить із ставків низької або середньої інтенсивності. В Азії розведення коропа продовжує перевищувати загальні обсяги інтенсивного вирощування риби морських видів, таких як лосось і тунець.Л. Вараді (2001). Review of trends in the development of European inland aquaculture linkages with fisheries. Fisheries Management and Ecology, 8: 453—462.
Основні традиційні аквакультури коропів Китаю
Розведення Програми селекційного виведення звичайного коропа включають поліпшення росту, форми та стійкості до хвороб. Експерименти, проведені в СРСР, використовували схрещування розплодів для збільшення генетичного різноманіття, а потім відбирали види за такими ознаками, як швидкість росту, зовнішні ознаки та життєздатність та/або пристосування до умов середовища, таких як коливання температури.Ю. П. Бабучкіне, 1987. La sélection d'une carpe résistant à l'hiver. In: Tiews, K. (Ed.), Proceedings ofWorld Symposium on Selection, Hybridization, and Genetic Engineering in Aquaculture, Bordeaux 27–30 Травень 1986, vol. 1. HeenemannVerlagsgesellschaft mbH, Berlin, pp. 447–454. Відібраним коропом для швидкого росту і стійкості до холоду став ропшинський короп. Результати показали поліпшення переносимості холоду на 30-77,4 %, але не мали даних про швидкість росту. Зростання темпів росту спостерігали у другому поколінні у В'єтнамі, Моав та Вольфарт (1976) показали позитивні результати при виборі для повільнішого зростання для третього покоління порівняно з вибором для швидшого зростання. Шаперклаус (1962) продемонстрував стійкість до водянкової хвороби, де вибрані види страждали від низької смертності (11,5 %) порівняно з невідібраними (57 %).В. Шеперклаус, 1962. Traité de pisciculture en étang. Vigot Frères, Paris
Основними видами коропів, що традиційно використовуються в китайській аквакультурі, є амур чорний, амур білий, товстолобик білий і товстолобик строкатий. У 1950-х роках Інститут досліджень рибного господарства Перл-Рівер у Китаї здійснив технологічний прорив у розведенні цих коропів, що призвело до швидкого розширення прісноводної аквакультури в Китаї.CAFS research achievement CAFS. Перевірено 26 липня 2011. Наприкінці 1990-х вчені Китайської академії рибних наук розробили новий варіант коропа звичайного, який називається короп Цзянь. Ця риба швидко росте і має високий . Понад 50 % від загального аквакультурного вирощування коропа в Китаї припадає на коропа Цзянь.Jian, Zhu; Jianxin, Wang; Yongsheng, Gong and Jiaxin, Chen (2005) «Carp Genetic Resources of China» pp. 26–38. In: David J Penman, Modadugu V Gupta and Madan M Dey (Eds.) Carp genetic resources for aquaculture in Asia, WorldFish Center, Technical report: 65(1727). .
Як декоративна риба
Коропи, поряд з багатьма їхніми родичами короповими, є популярними декоративними акваріумними та ставковими рибами.
Золоті рибки (Carassius auratus) спочатку були одомашнені з карася сріблястого (Carassius gibelio), темно-сірувато-коричневого коропа, що походить з Азії. Вперше їх вивели для кольорового розведення в Китаї понад тисячу років тому. Завдяки вибірковому розведенню золотих рибок було виведено з безлічі різних порід, і вони зустрічаються в різних кольорах, кольорових малюнках, формах та розмірах, дуже відмінних від оригінальних коропів. Золоті рибки утримувались як декоративні риби в Китаї протягом тисячоліть, перш ніж були завезені в Японію в 1603 році та в Європу в 1611 році.
Парчевий короп — одомашнений підвид коропа звичайного (Cyprinus carpio), який був вибірково виведений за кольором. Короп звичайний був завезений з Китаю в Японію, де селективне розведення в 1820-х роках в регіоні Ніїгата призвело до появи парчевого коропа. В японській культурі до парчевого коропа ставляться з любов'ю і вірять, що він приносить удачу. Вони популярні в інших частинах світу як риба для відкритих водойм.
У їжі
Товстолобика строкатого люблять у багатьох частинах світу, але він не став популярною рибою в Північній Америці. Прийняттю там частково заважає слово «короп» () у англомовній назві () та його асоціація із коропом звичайним, який не є загальноулюбленою продовольчою рибою в Північній Америці. М'якоть товстолобика строкатого біла і тверда, відрізняється від м'яса коропа звичайного, який темніший і насиченіший. М'якоть товстолобика строкатого справді має одну неприємну подібність до плоті коропа звичайного — обидва мають внутрішньом'язові кістки всередині філе. Однак виловлений у дикій природі товстолобик у США, як правило, набагато більший за коропа звичайного, тому внутрішньом'язові кістки також більші і, отже, менш проблематичні. Короп звичайний, панірований та смажений, є частиною традиційної вечері напередодні Різдва у Словаччині, Польщі, східній частині Хорватії та Чехії. У рибництві, яке здійснюється на ставках, його розглядають як найважливішу продовольчу рибу. Карась звичайний вважається найсмачнішою рибою в Польщі. Він подається традиційно зі сметаною ()., p. 384 через низьку собівартість розведення в основному споживається бідними прошарками начелення; в основному він продається живим, але його можна сушити і солити. Рибу іноді консервують або готують у вигляді рибних котлет, рибних кульок або дамплінгів. Їх можна знайти у роздрібному продажу в Китаї.