Каре́тний прову́лок — вулиця в історичній частині міста Одеса, Приморський район.
Протяжність близько 340 м (два квартали), із південного сходу на північний захід від вулиці Кіри Муратової до провулка Топольського. Рух двосторонній, покриття проїзджої частини — асфальт.
Забудова переважно 2–4 поверхова рубежів XIX—XX століття.
Поштові індекси Укрпошти — 65020, 65023.
Сусідні вулиці ← Старопортофранківська, Дігтярна • Ковальська →
Історія Виник на території південної німецької слободи.
Назву провулка дано через майстрів каретних справ, які жили тут в перші роки заснування Одеси. Відомий Іван Христинович Плейс, мав майстерню на цій вулиці. Але вже до рубежу XVIII—XIX століть таких майстрів тут практично не залишилося.
У 1930-ті роки будинок № 27 на вулиці був реконструйований, йому надбудували третій і четвертий поверх, тут розмістився Інститут інженерів зв'язку, нині — Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку.
Розміщення на вулиці освітнього закладу такого профілю послужило підставою до перейменування провулка на честь російського вченого О. С. Попова, — провулок носив його ім'я від 1959 до 1995 року.
Забудова 1 — Школа № 107 (на розі вулиці Л. Толстого). 2 — Прибутковий будинок Молчанової, 1914 р. … 23 — Житловий комплекс «На Каретному».
Пам'ятки Будинок № 8 — Прибутковий будинок П. Ткаченка.
Відомі жителі Будинок № 1 — художник Геннадій Олександрович Ладиженський
Будинок № 14 — архітектор Микола Гружевський
Будинок № 15 — художник Олександр Миколайович Стіліануді, один із засновників Товариства південноросійських художників, його постійний секретар (меморіальна дошка).
Примітки
Посилання
Где идем? Каретный переулок