Ірина Федорівна Попова (. 28 вересня 1961, Першотравневе (нині селище Мангуш, центр Мангуської селищної громади Маріупольського району Донецької області) — російська історик-китаєзнавиця, доктор історичних наук (2000), професор, член-кореспондентка РАН (2019). Директорка Інституту східних рукописів РАН у Санкт-Петербурзі. Спеціалістка в галузі історії, політичної ідеології, управління, адміністративної системи та військової політики середньовічного Китаю, вивчення рукописної спадщини Дуньхуана, а також історії та сходознавства.
Біографія Народилася 28 вересня 1961 року в Першотравневому (нині Мангуш) Донецької області. У 1978 році закінчила із золотою медаллю школу № 11 м. Москви і вступила на відділення історії Китаю східного факультету Ленінградського державного університету. Після закінчення ЛДУ (1983) навчалася в аспірантурі Ленінградського відділення Інституту сходознавства АН СРСР. У 1986 році була зарахована до штату Ленінградського відділення (з 1991 року — Санкт-Петербурзької філії) Інституту сходознавства РАН, де пройшла шлях від молодшої наукової співробітниці до директора (2003)Биография И. Ф. Поповой // Официальный сайт Института восточных рукописей РАН.. У 2009 роціОбъявление о конкурсе на замещение вакантной должности директора Института восточных рукописей РАН // Официальный сайт Российской академии наук. була обрана першим директором Інституту східних рукописів РАНПостановление Президиума Российской академии наук № 143 от 19.06.2007 «О реорганизации Института востоковедения РАН (представление Отделения историко-филологических наук)» // Официальный сайт Российской академии наук, реорганізованого на основі Санкт—Петербурзької філії історичного відділення РАН за її ініціативоюЮбилей И. Ф. Поповой // Официальный сайт Института восточных рукописей РАН. 11.10.2011.
Кандидатка історичних наук з 1988 року, тема дисертації «Правила імператорів» («Ді фань») як джерело з історії політичної думки Китаю початку VII століття". Докторка історичних наук з 2000 року, тема дисертації «Теорія державного управління ранньотанського Китаю».
Професорка Санкт-Петербурзького державного університету, почесний професор ряду університетів Китаю: Ланьчжоузького, Нінся, Шаньдунського, університету малих народів КНР (Пекін), Шеньсійського педагогічного університету (Сіань), почесний доктор Інституту історії Академії суспільних наук КНР. Членкиня Ради з науки і освіти при Президентові Росії (з 2020).
Основні напрямки наукової роботи: Історія та історіографія Китаю; політична ідеологія, управління, адміністративна система і військова політика середньовічного Китаю; дуньхуанознавство; текстологія; історія сходознавства; бібліографія.
Своїми вчителями вважає представників Ленінградської-санкт-петербурзької школи класичного китаєзнавства О. С. Мартинова, Е. І. Кичанова, Л. М. Меньшикова, Г. Я. Смоліна, Л. А. Березного, Б. М. Новікова.
До наукових заслуг Попової відноситься вирішення проблеми адаптації імперської ідеології до інститутів державного управління в середньовічному Китаї; введення до наукового обігу і дослідження письмових пам'яток китайською мовою різного характеру: документів з Дуньхуана і Турфана, епіграфічних текстів, візуальних джерел з історії та культури Китаю нового часу; архівних матеріалів з історії вітчизняного сходознавства та експедиційної діяльності в Центральній Азії.
Ірина Попова авторка близько 200 наукових робітСписок публикаций Поповой Ирины Фёдоровны // Официальный сайт Института восточных рукописей РАН., у тому числі 9 монографій (5 з них колективних); упорядниця 19 збірок статей; Головна редакторка наукових видань «Писемні пам'ятки Сходу», «Країни і народи Сходу», «Written Monuments of the Orient»; заступниця голови редколегії наукової серії «Пам'ятки писемності Сходу»; членкиня редакційних колегій російських і зарубіжних наукових видань, у тому числі «Турфанські дослідження» («Тулуфань яньцзю», КНР), Дослідження писемних пам'яток малих народів" («Міньцзу яньцзю», КНР), Studia Orientalia Slovaca (Університет Братислави) тощо.
Нагороди 2013 р. — Премія ім. Сергія Ольденбурга Урядом Санкт-Петербурга і Санкт-Петербурзьким науковим центром РАН за видатні результати в галузі вивчення письмової спадщини Китаю і Центральної Азії.В Смольном вручены премии в области науки и образования. 25 мая 2013 г. // Официальный сайт Администрации Санкт-Петербурга. 2016 р. — звання вчений Янцзи 讲座长江学者长江学者奖励计划 - Wikipedia Міністерства освіти КНР за досягнення в галузі вивчення давньої та середньовічної історії Китаю. 2017 р. — медаль «Дружба» уряду Монголії. 2018 р. — медаль ордена „За заслуги перед Республікою Татарстан“.
Основні роботи Попова і. Ф. політична практика та ідеологія ранньотанського Китаю. — М.: Видавнича фірма» Східна література " РАН, 1999. — 279 с. Институт восточных рукописей РАН Рец: В. С. Мясников // Проблеми Далекого Сходу. — 2001. — № 1. — С. 179—182. Popova I. F. The Administrative and Legal Regulations of the Tang Emperors for the Frontier Territories // Central Asian Law: An Historical Overview. A Festschrift for The Ninetieth Birthday of Herbert Franke. Ed. by W. Johnson, I. F. Popova. Society for Asian Legal History, The Hall Center for the Humanities, The University of Kansas, Lawrence, Ks. 2004, рр. 41-54. Цінський Пекін. Картини народного життя (міньсухуа) / Вступ. ст., Пер. з китайської мови і коммент. І. Ф. Попової. — СПб.: Славія, 2009. — 248 с. Институт восточных рукописей РАН Рец.: Т. А. Пан / / писемні пам'ятки Сходу. — 2010. — № 1 (12). — С. 277—279. Рец.: Walravens, Hartmut. Monumenta Serica. 59 (2011), рр. 586—588. Dunhuang Studies: Prospects and Problems for the Coming Second Century of Research / 敦煌學 :的的的 / дуньхуановедение: перспективи і проблеми другого століття досліджень. Ed. by I. Popova and Liu Yi. Slavia Publishers, St. Petersburg, 2012 Институт восточных рукописей РАН Рец.: 榮新江Rong Xinjiang. 俄羅斯的敦煌學 — 評《敦煌學:第二個百年的研究視角與問題》及其他 Dunhuang Studies in Russia: On the Book The Second Century of Dunhuang Studies: Perspectives and Problems. In: 敦煌吐魯番研究Journal of the Dunhuang and Turfan Studies. Vol. XIII (2013), pp. 563—578 (кит. яз). Тангуты в Центральной Азии: сборник статей в честь 80-летия проф. Е. И. Кычанова / сост. и отв. ред. И. Ф. Попова. — М.: Восточная литература, 2012. — 501 с. Історія Китаю з найдавніших часів до початку XXI століття: у 10 т. / Гл . ред. C. Л. Тихвинський: Т. III: Троецарствие, Цзінь, Південні і північні династії, Суй, Тан (220—907); отв. ред. В. Ф. Попова, М. Е. Кравцова. — М.: Наука-Східна література, 2014. — 991 с. — ISBN 978-5-02- 036565-0 Институт восточных рукописей РАН Історія Китаю з найдавніших часів до початку XXI століття: у 10 т. / Гл . ред. C. Л. Тихвинський: Т. IV. Період П'яти династій, імперія Сун, держави Ляо, Цзінь, Сі Ся (907—1279); відп. ред. І. Ф. Попова. — М.: Наука-Східна література, 2016. — 942 с. — ISBN 978-5-02-039761-3 Институт восточных рукописей РАН Словари кяхтинского пиджина / Пер. с китайского, публикация, транскрипция, исследование и приложения И. Ф. Поповой и Таката Токио. — М.: Наука — Восточная литература, 2017. — 603 с.: факсимиле. — (Памятники письменности Востока. CL.). — ISBN 978-5-02-036552-0.
Примітка
Посилання
Профіль Ірини Федорівни Попової на офіційному сайті ІВР РАН Ірина Попова. Пошуки і знахідки в Центральній Азії. 1-а лекція, ACADEMIA