Володи́мир Микола́йович Самова́ров ( 28 червня 1946, Київ, УРСР — 23 лютого 2021, Харків, Україна) — радянський, український фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук, заступник директора Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України (2006 - 2014).
Життєпис Народився у 1946 році у м. Києві. У 1968 закінчив фізичний факультет Харківського державного університету, отримав спеціальність «радіофізика і електроніка». У 1968 був прийнятий на посаду інженера в Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР і до останніх днів свого життя працював у цьому закладі. Працював на посадах молодшого наукового співробітника (з 1970), старшого наукового співробітника (з 1983) завідувача відділу (1999 - 2014), заступника директора ФТІНТ з наукової роботи (2006 - 2014), провідного наукового співробітника (з 2014). У 1970 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «фізична електроніка, у тому числі квантова». У 2001 здобув ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю надпровідність. Одночасно з науковими дослідженнями займався літературною творчістю, висловлюючи свої думки у віршах, перекладах, прозі.
Наукова діяльність До галузей наукових інтересів Володимира Миколайовича входили фізика твердого тіла, надпровідність, фізика наносистем, спектроскопія електронних збуджень. В.М. Самоваров відомий роботами з дослідження кріогенної плазми гелію, оптичної спектроскопії кріокристалів інертних елементів та високотемпературних надпровідників. Він виконав спектроскопічні та структурні дослідження нанокластерів атомарних та молекулярних газів. В. М. Самоваров виявив чутливість спектрів поглинання квантів світла видимого діапазону в купратних високотемпературних надпровідниках за температур вище критичної та розробив метод оптичної діагностики в них «страйпового» стану. У бінарних системах інертних елементів В. М. Самоваров вперше спостерігав екситонно-домішкову люмінесценцію та ефект фазового поділу на практично чисті компоненти твердих нанорозчинів з обмеженою розчинністю компонентів. Досліджував псевдокристалічний стан у кластерах інертних газів. Він автор і співавтор більш ніж 150 наукових праць. Має індекс Гірша h=15 (05.2026). Був членом редакційної колегії міжнародного журналу «Фізика низьких температур» (Low Temperature physics).
Вибрані наукові праці
В. Н. Самоваров, В. Л. Вакула, М. Ю. Либин, Антиферромагнитные корреляции в сверхпроводящих образцах YBa2Cu3O6+x по данным оптического поглощения; сравнение с результатами нейтронных и мюонных экспериментов, ФНТ 29, 1293 (2003); V.N. Samovarov, V.L. Vakula, Stripe order and pseudogap state in YBa2Cu3O6+x as seen from magnon-assisted interband absorption, Physica C433, 1 (2005); A.Г. Данильченко, Ю. С. Доронин, С. И. Коваленко, В. Н. Самоваров, Обнаружение эффекта расслоения на чистые компоненты в смешанных кластерах Ar-Xe, Письма ЖЭТФ 84, 385 (2006); O.G. Danylchenko, Yu.S. Doronin, S.I. Kovalenko, M.Yu. Libin, V.N. Samovarov, V.L. Vakula, Luminescence evidence for bulk and surface excitons in free xenon clusters, Phys. Rev. A 76, 043202 (2007); A.Г. Данильченко, С. И. Коваленко, В. Н. Самоваров, Электронография ГЦК-ГПУ перехода в кластерах аргона при изменении их размера, ФНТ 34, 1220 (2008); A.Г. Данильченко, С. И. Коваленко, В. Н. Самоваров, Наблюдение сосуществования кристаллического и жидкоподобного состояний в кластерах аргона, допированных криптоном, ФНТ 34, 1308 (2008); Yu.S. Doronin, M.Yu. Libin, V.N. Samovarov, V.L. Vakula, Spectroscopic observation of (N2)2 dimers in free icosahedral N2 and Ar-N2 clusters, Phys. Rev. A 84, 023201 (2011); O.G. Danylchenko, S.I. Kovalenko, O.P. Konotop, V.N. Samovarov, Composition of Ar–Kr, Kr–Xe, and N2–Ar clusters produced by supersonic expansion of gas mixtures, J. Clust. Sci. 26, 863 (2015);
Нагороди Премія ім. Б. І. Вєркіна НАН України (2008). Відзнака НАН України «За професійні здобутки» (2009).
Примітки
Джерела