«На полі крові» — драматична поема української поетеси Лесі Українки 1909 року. Сюжет твору побудований як діалог між Юдою, який обробляє куплену за тридцять срібняків безплідну ниву біля Єрусалима, та випадковим перехожим. Юда намагається раціонально пояснити свою зраду Христа, проте не може переконати в цьому навіть себе, і стикається з моральним осудом співрозмовника.

Дійові особи

Юда — зрадник Христа, який виправдовує свій учинок, але карається душевними муками. Прочанин — побожний галілейський мандрівник похилого віку.

Сюжет Дія драматичної поеми розгортається на безплідній, кам’янистій ділянці неподалік Єрусалима. Виснажений чоловік тяжко обробляє сухий солонець великою мотикою. Стежкою повз нього проходить старий прочанин із Галілеї, який повертається з єрусалимського свята. Знемагаючи від спеки, дідок просить води. Працівник неохоче дозволяє йому напитися, проте категорично відмовляється від запропонованого подячного благословення. Між ними зав’язується розмова про цю землю. Прочанин дивується, чому господар узявся за такий бідний ґрунт, і припускає, що ділянка дісталася йому дуже дешево. У відповідях чоловіка звучить приховане роздратування та гірка іронія. Придивившись уважніше, мандрівник упізнає в ньому Юду — одного з найближчих учнів нещодавно розіп'ятого Назарейця. Прочанин згадує чутку, ніби зрадник повісився, але Юда розлючено спростовує це і з відчаю переходить до зухвалого зізнання.

Юда починає виправдовувати свій учинок, трактуючи зраду як звичайну торговельну угоду. Він переконаний, що кожен має право продати те, що стало зайвим. Чоловік розповідає свою передісторію: він був єдиним сином і спадкоємцем заможного маєтку в Каріоті, мав родючі ниви та виноградники, але роздав усе майно убогим, повіривши в обіцяне царство Месії. Натомість роки блукань принесли йому лише злидні, голод і приниження жебрацького життя. У монологах Юди викривається його глибока образа на Вчителя. Він дорікає Ісусові за те, що той не оцінив його матеріальної жертви й практичної турботи про спільну касу, віддаючи перевагу «марнотратству» — наприклад, коли дозволив жінці вилити дороге миро на свої ноги. Бачачи неминучий крах руху та відчуваючи себе ошуканим, Юда вирішив повернути бодай крихту втраченого майна, продавши Вчителя за тридцять срібняків і купивши на них цю пустищну ниву.

Попри цинічні раціоналізації, крізь мову Юди проривається нестерпний внутрішній біль і розпач. Його невпинно мучить спогад про поцілунок у Гетсиманському саду, лагідне слово «Друже» та пронизливий погляд Ісуса, який він не здатен забути чи викреслити з пам'яті. Прочанин, який спочатку виявляв співчуття, жахається духовної ницості та лицемірства співрозмовника. Зрозумівши, що перед ним людина, яка добровільно зреклася любові й духу заради матеріальної користі, дідок відмовляється від подальшої розмови, кидає в бік Юди камінь і йде геть. П'єса завершується сценою, де Юда залишається на самоті на своєму проклятому «полі крові», у безсилій люті та відчаї кидаючи каміння вслід подорожньому.

Побудова твору Авторка ґрунтовні монографії про творчість Лесі Українки Олександра Вісич відмічає специфіку побудови драма-поеми «На полі крові» як зразок відкритої драми, оскільки вона „фактично позбавлена жорстких композиційних меж «початок-кінець»“. Леся Українка належала до авторів, які «проявляють непередбачуваність розвитку первинної моделі твору, нерідко вона відступала від чисто раціоналістичної заданості»Подлісецька О. О. Методологія досліджень творчості Лесі Українки . Вісник ОНУ. 2014, т. 20, вип. 1, ст. 57-61..

«На полі крові» у мистецтві Екранізації  — «На полі крові. Aceldama»; реж. Ярослав Лупій — фільм створено за мотивами біблейних творів Лесі Українки: «На полі крові», «Йоганна, жінка Хусова», «Одержима»

Театральні постановки

, 17 грудня — «Апокрифи»; реж. Володимир Кучинський (Львівський театр імені Леся Курбаса) — у виставі використано поеми «На полі крові» і «Йоганна, жінка Хусова»  — моновистава «На полі крові»; реж. Ірина Волицька (Творча майстерня «Театр у кошику», м. Львів)  — «На полі крові»; реж. ??? (Луцький театр «ГаРмИдЕр») , 6 травня — «На полі крові»; реж. Юрій Розстальний, худ. Федір Алєксандрович (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка) — прем'єра на сцені у фоє, з 19 лютого 2011 року — на Камерній сцені ім. Сергія Данченка. Ролі виконують Остап Ступка (Юда), Дмитро Рибалевський (Прочанин) , 17 травня — «На полі крові»; реж. Орест Пастух (Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича) 2017, 30 березня — «На полі крові»; реж. Руслан Гришко («Гайдамаки ХХІ ст.» Український драматичний театр (м. Київ) , 15 жовтня — «На полі крові»; реж. Павло Кільницький (Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки) 2020, 22 грудня — «Саронська квітка, або інша сторона гріха»; реж. Денис Федєшов (Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка) — у виставі використано поеми «На полі крові» і «Йоганна, жінка Хусова» , 25 лютого — «На полі крові»; реж. Євген Скрипник (Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького) 2021, 25 лютого — «На полі крові»; реж. Іван Данілін (Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр) 2021, 27 лютого — «На полі крові»; реж. Тетяна Лещова (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара)

Примітки

Джерела Кудрявцев, М. Г. Драма Лесі Українки «На полі крові» у контексті світової іудіади / М. Г. Кудрявцев. — С.63-70. — Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского [Текст]. Сер.[9а], Филология. Социальные коммуникации/ Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. — Симферополь : Информ.-изд. отд. ТНУ, 1995

Посилання Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1975 р., т. 4, с. 107–324. Леся Українка. Зібрання творів Лесі Українки у 14 томах / ректор Анатолій Цьось. — Луцьк, 2021, Том 3 На полі крові