Пенінг () — дрібна срібна монета, що мала обіг у скандинавських народів. Мала також значне поширення в інших германських народів: на Британських островах має назву пенні, а в Центральній Європі — пфеніг.
Маса скандинавського срібного пенінга коливалась. Спочатку він становив 1/192 вагової марки срібла (важила близько 210 грамів) і, отже, містив близько 1,09 грама срібла. Але іноді його маса сягала 1,3 або навіть 2 г.
У Норвегії перші срібні пенінги почали карбувати за короля Олафа Трюґґвасона 995 року. Пізніше до них час від часу додавалася також мідьГуревич А. Я. «Круг Земной» и история Норвегии // Снорри Стурлуссон. Круг земной. — М.: Наука, 1980.. У Швеції в другій половині XII століття п'ять пенінгів відповідало п'яти шеппам жита або трьом шеппам ячменюТри вестъётские хроники // Средние века № 45. М., 1982, с. 309.Шеппа — старовинна скандинавська одиниця об'єму, що приблизно відповідає східнослов'янському четверику (29,34 літра).. У Норвегії пенінги карбували в таких варіантах: 2 пенінги, 1 пенінг, 1/2 пенінга і 1/4 пенінга, і були основною грошовою одиницею аж до укладення Кальмарської унії 1387 рокуPenning // Dokumentasjonsprosjektet.
Див. також Пфеніг Пенні
Примітки