Іві () — маорійське плем'я, ключова суспільно-політична одиница новозеландського народу маорі. В дослівному перекладі з мови маорі означає «кістки». Іві складалося з кількох хапу ()(маорійських кланів), які інколи були суперниками один одного всередині іві. Однак у випадку загрози території іві всі хапу захищали племінні землі спільно.
Племена, що довгий час мешкали в одній місцевості, носили назву іві-тутуру (), або тіно-іві (). Їх власна назва, як правило, походила від імені предка-засновника, хоча інколи іві звалися на честь певної події.. Групи племен, які вели свій родовід від пращура іві-тутуру, звалися іві-нуі (), або іві-фануі (). Представники кожного племені ідентифікували себе з окремим Вака (каное), , на якому їх прапращур приплив з легендарної країни Гаваїкі.
До найбольших іві належать: нгаті-таху (мешкають у південній частині Нової Зеландії, здебільшого на Південному острові); нга-пухі (найбільше іві; мешкають в регіоне Нортленд); нгаті-кахунгуну (мешкають на території регионів Гокс-Бей та Уаирарапа); нгаті-маніапото (мешкають на території регіону Ваїкато); нгаті-пороу (Гісборн, Іст-Кейп); нгаті-тама (мешкають в регіонах Таранакі та Веллінгтон); нгаті-тоа (мешкають в Поріруа); нгаті-руануї (мешкають в Таранакі); нгаті-фатуа (мешкають на Північ від Окленду); таінуі (мешкають в регіоні Ваїкато); те-арава (мешкають в регіоні Бей-оф-Пленті); нгаті-туфаретоа (мешкають в центральній частині Північного острову).
З огляду на відносну ізольованість іві одне від одного маорійська мова розділилася на кілька діалектів.
Примітки