Самогубство в Гренландії, автономній країні (, ) в межах Королівства Данія, є важливою національною соціальною проблемою. У Гренландії найвищий рівень самогубств у світі: за період з 1985 по 2012 роки в середньому 83 особи зі 100 000 закінчували життя самогубством щорічно, що вдвічі перевищує рівень другої країни — ЛитвиUnless otherwise stated all statistics are from WHO: .
Гренландія є культурно та географічно ізольованою, а також однією з найхолодніших і найменш густонаселених країн у світі. Хоча такі чинники, як відомо, сприяють проблемам із самогубством, досі незрозуміло, чи мають вони прямий вплив на самогубства в Гренландії та якою мірою. Однак було здійснено безліч різних заходів щодо зниження рівня самогубств у країні, зокрема навіть придорожні плакати, а також ініційовано національну стратегію запобігання самогубствам, що передбачає курси, загальну освіту, пропаганду в місцевих громадах та залучення професіоналів (вчителів, соціальних працівників та лікарів).
Історія Рівень самогубств у Гренландії почав зростати в 1970-х і далі зростав до 1986 року. У 1986 році самогубство стало основною причиною смерті молодих людей у кількох містах, таких як Сарфангуїт. У 1970 р. рівень самогубств у Гренландії був історично дуже низьким, але до 1990–1994 рр. він став одним з найвищих у світі — 107 на 100 000 осіб помирали від самогубства на рік. Таке стрімке зростання рівня самогубств до дуже високого рівня спостерігали серед інуїтів у Канаді. Дані уряду Гренландії, про які повідомлялося у 2010 році, дають змогу припустити, що майже одне самогубство відбувалося на тиждень.
Частота та поширеність самогубств Згідно з даними про самогубства, опублікованими Статистикою Гренландії, самогубство становить 8 % від загальної кількості смертей у Гренландії та є основною причиною смерті серед молодих чоловіків віком від 15 до 29 роківHannah Sargeant, Rebecca Forsyth, and Alexandra Pitman: The Epidemiology of Suicide in Young Men in Greenland: A Systematic Review Int J Environ Res Public Health. 2018 Nov; 15(11): 2442..
У статті, опублікованій у журналі BMC Psychiatry у 2009 р., повідомляють, що загалом у Гренландії було скоєно 1351 самогубство за період дослідження, яке тривало 35 років, з 1968 по 2002 рік. Дослідження відзначило значну різницю в рівні самогубств щодо сезону, що характеризується піками в червні та мінімумами взимку. Велика кількість самогубств у літні місяці була найбільш вираженою в районах на північ від Полярного кола. Також спостерігаються регіональні коливання, коли рівень самогубств у північних районах західної Гренландії був вищим, ніж у південних .
Рівень самогубств вищий у чоловіків, ніж у жінок. Серед тих, хто помирає від самогубства, більша частина — це молоді чоловіки віком від 15 до 24 років. На відміну від інших західних країн, рівень самогубств у Гренландії з віком зменшується.
Причини Причини високого рівня самогубств у Гренландії є: алкоголізм, депресія, бідність, конфлікти між чоловіком і дружиною, проблеми в сім'ї тощо. Згідно з доповіддю, опублікованою у 2009 році, рівень самогубств у Гренландії зростає протягом часу. Дослідники також вважають безсоння причиною самогубств, яку зумовлено постійним денним світлом.
Самогубствам також сприяють культурні розбіжності між традиційною культурою інуїтів та сучасною західною культурою.
Поширені методи Жорстокі методи самогубства застосовувались у 95 % випадків смертей. Найпоширеніші методи -— повішення (46 %) та використання вогнепальної зброї як знаряддя самогубства (37 %). До інших методів належать: використання гострих предметів, передозування ліками, отруєння, утоплення та стрибки з великої висоти. Такі методи скоєння самогубства використовувалися рідко.
Запобігання самогубствам Уряд Гренландії та міжнародні й національні організації докладають зусиль, щоб запобігти самогубствам. Існують асоціації, що надають підтримку людям, які відчувають себе схильними до самогубства. Заходи передбачають плакати, розміщені вздовж доріг, на яких написано: «Виклик безкоштовний. Ніхто не самотній. Не залишайтеся наодинці зі своїми темними думками. Телефонуйте». Консультанти демонструють фільми, що стримують спроби самогубства підлітків. Першу національну стратегію запобігання самогубствам було запроваджено у 2005 році, а потім — у 2013 році. Вона передбачає проведення курсів, освітніх заходів, а також залучення місцевих громад та фахівців (учителів, соціальних працівників та лікарів). Ця стратегія також виділила низку місць, де потрібні подальші дослідження.
Дивитися також
Самогубство серед інуїтів
Примітки