Гуго Грімме (; 6 листопада 1872, Гослар — 2 листопада 1943, Гнефен) — німецький військовий і громадський діяч, генерал зенітних військ.

Біографія 23 березня 1891 року вступив в 26-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Анкламі (1892), артилерійське та інженерне училище (1895), Військовий інститут верхової їзди (1903). Служив в артилерії. Учасник Першої світової війни, з 1 липня 1915 по 10 грудня 1916 і з 26 листопада 1918 по 14 липня 1919 року — інспектор зенітної артилерії. З 11 грудня 1916 по 25 листопада 1918 року — начальник відділу ППО в командуванні авіації. Один з творців зенітної артилерії Німеччини. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, займав в основному штабні посади в артилерійських частинах і вищих штабах. З 1 січня 1926 року — командир 5-го артилерійського полку, з 1 липня 1927 року — командувач артилерією 6-го військового округу. 30 вересня 1929 року вийшов у відставку. З 29 квітня 1933 по 30 квітня 1936 року — президент Імперського союзу ППО. 30 квітня 1936 року зарахований в люфтваффе, консультував вище керівництво ВПС з проблем зенітної артилерії. 31 травня 1943 року вийшов у відставку.

Звання

Фанен-юнкер (23 березня 1891) Фанен-юнкер-унтерофіцер (10 липня 1891) Фенріх портупеї (18 жовтня 1891) Другий лейтенант (17 травня 1892) Оберлейтенант (22 березня 1900) Гауптман (27 січня 1907) Майор (22 березня 1915) Оберстлейтенант (18 грудня 1920) Оберст (1 лютого 1924) Генерал-майор (1 березня 1928) Генерал-лейтенант запасу (30 вересня 1929) Генерал-лейтенант (1 травня 1935) Генерал артилерії запасу (30 квітня 1936) Генерал зенітних військ запасу до розпорядження (1 січня 1941)

Нагороди

Столітня медаль Залізний хрест 2-го і 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з короною і мечами Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Орден «За військові заслуги» (Болгарія), командорський хрест Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Бібліографія

Die Entwicklung des deutschen zivilen Luftschutzes Gedanken über den Luftschutz in den Kriegen seit 1918 Die Grundfragen des Selbstschutzes Panikstimmung?, in: Wehr und Waffen (WuW), Heft 8, 1937, S. 481–491 Der Reichsluftschutzbund, Berlin 1937 Die vierte Kampffront: Der Luftschutz (1939) Ehrenblätter der deutschen Flakwaffe, Bernard & Graefe, Berlin 1940 Der Luftschutz im Weltkriege, in: „Kriegsgeschichtliche Einzelschriften der Luftwaffe“, Sonderband 7, Berlin 1941

Література

Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688 Dermot Bradley (Hrsg.), Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945. Teil II, Band 1: Abernetty–v.Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1701-1, S. 393–394.

Примітки