Коша́ри (у минулому — Шьонефельд, Старі Кошари, Кашари, Альт-Кашари) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 894 особи. Відстань до районного центру Роздільна автодорогою 19 км.

Німецька назва: Schönefeld (також фіксується як Schonefeld або Schoenefeld).

Альтернативна назва: Alt-Kaschary (Старі Кошари).

Джерело: Журнал «Volk auf dem Weg» (Stuttgart), розділ досліджень Кучурганського та Зельцького округів (історичні довідки дочірніх колоній, Tochterkolonien).

Додаткове архівне підтвердження: Довідник «Die deutschen Kolonien in Südrussland» (упорядник К. Штумпп, який багато років співпрацював із виданням) чітко розділяє материнську колонію Mannheim (нині Кам'янка) та дочірній хутір Schönefeld / Alt-Kaschary (нині Кошари), що підпорядковувався Мангеймській католицькій парафії.

Повз Кошари проходить автошлях обласного значення (Роздільна - с. Понятівка - с. Кошари - с. Знам'янка).

Історія Шьонефельд — це село згідно з інформацією в журналі «Фольк ауф дем вен», засновано першими переселенцями — німцями в 1805-1809 роках. Жили перші переселенці в землянках. Їх будували в цих місцях через нестаток будівельних матеріалів. Розташовувалися вони поруч з ровом по схилу балочки — розгалуження великої балки, що вливається своєю чергою, у велику балку, котра тягнеться з північно-західної України до самого Чорного моря. Назва поселення серед місцевих жителів і сусідніх поселень була Аль-Кошари, або Старі Кошари.

У 1887 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 59 чоловіків та 61 жінкаСписок населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14..

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Кошари 2-го стану були польові землеволодіння (2058 десятин) Товариства мангеймських поселенцівСписокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 63..

У 1896 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свина, було 32 двора, у яких мешкало 200 людей (95 чоловік і 105 жінок). На хуторі був винний погріб.Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 382..

На 1 січня 1906 року на хуторі Старі Кошари (Кошари, Мангейм) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на вершині лівого відвершка балки Великої Свиної, були товариство німецьке й десятинники на їх землі; був сільський староста й писар; католицький молитовний будинок; суспільна школа; квартира для проїжджих чиновників; існували колодязі й 3 става; 42 двори, в яких мешкало 346 людей (163 чоловіків і 183 жінок)Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 155..

В 1916 році на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 234 людини (110 чоловік і 124 жінки)Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320..

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Старі Кошари Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 51 домогосподарство. Для 44 домогосподарів рідною мовою була німецька, 3 — єврейська, 2 — російська, 1 — польська, 1 — інші. На хуторі 299 людей наявного населення (145 чоловіків і 154 жінок). Родина домогосподаря: 128 чоловіків та 140 жінок (родичів: 6 і 12; наймані працівники й прислуга: 9 і 1; мешканці та інші: 2 та 1 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 14 чоловіків, на заробітках — 4 жінок.Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33..

На початку 1924 року хутір Старі Кошари відносився до Шевченківської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення хутора становили німці (296 осіб). Вони мали 56 господарствНаціональні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 52..

На 1 вересня 1946 року село входило до складу Понятовської сільської ради.

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр радгоспу «Комуніст».

Виконавчий комітет Одеської обласної ради народних депутатів рішенням від 22 травня 1989 року вніс в адміністративно-територіальний устрій Роздільнянського району зміни утворивши Кошарську сільраду з центром в селі Кошари й сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільрадиВідомості Верховної Ради Української РСР. — 1989 — № 26 — с. 283 ..

У рамках декомунізації у селі була перейменована вулиця Леніна, нова назва – Степова.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кошарської сільради.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .

За переписом населення України 2001 року в селі .

2016 — 843

2017 — 878

2018 — 895

2019 — 894

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 87,34 % російська 8,76 % румунська 3,31 % білоруська 0,24 % інші 0,35 %

Освіта У селі знаходиться загальноосвітня школа І-III ступенів, розрахована на 220 дітей. У 2019 році у школі навчались 97 дітей. Також є один дошкільний заклад на 25 дітей.

Культура У селі є сільський клуб та одна бібліотека.

Соціально економічні проблеми Основна нагальна проблема — поточний ремонт дороги Понятівка–Кошари та ремонт доріг по селу Кошари.

Економіка, релігія У селі є Українська Православна церква Московського патріархату — Успіння Пресвятої Богородиці, фельдшерсько-акушерський пункт, три продовольчих магазини. Село Кошари повністю газифіковане з 1997 року. Земля розпайована, населення має 496 земельних ділянок (паїв). На даний час на території сільської ради є господарства, які займаються виробництвом зернових культур: товариств з обмеженою відповідальністю – 5, фермерських господарств – 5, сільськогосподарський виробничий кооператив – 1, фізична особа підприємець – 2 та товаровиробники.

Мешканці села працюють в містах – Одеса, Роздільна та в інших регіонах, а деякі в місцевих господарствах.

Примітки

Посилання Кошарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Роздільнянської районної ради Одеської області