Поляне́цьке — село в Україні, у Савранській селищній громаді Подільського району Одеської області. Населення становить 1568 осіб.

Походження назви Назву села дослідники найчастіше пов'язують з назвою племені східних слов'ян — полян, які проживали тут у 6-9 століття.Коваль А. П. Знайомі незнайомці: походження назв поселень України — Київ «Либідь», 2001 ISBN 966-06-0183-2

За легендою назва села виникла від поляниполяна — «галявина в лісі» посеред лісу, на якій було засновано село. За тією ж легендою засновано воно було селянами, що втекли від татарської неволі та панського гніту.Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969

Історія Протягом довгого часу село належало польським магнатам Любомирським. Після приєднання цієї території до Росії у 1799 р. Полянецьке разом з навколишніми селами було віддано графу Салтикову, який згодом продав його Ржевуській.

Після повстання 1830—1831 рр. землі польських поміщиків у Подільській губернії, у тому числі і землі Ржевуської було конфісковано урядом. Полянецьке було передано міністерству державного майна та віднесено до військових поселень Києво-Подільського округу. На карті військового поселення відмічено, що у 1849 р. мешканці Полянецького використовували 829 десятин землі, з яких 387 — під посівами, 238 — під городами, 204 — під громадськими сінокосами.

Через погане становище кріпаків у військових поселеннях виникали чисельні повстання, що призвело до скасування військових поселень урядом у 1857 р. У 1865 р. військові поселенці Полянецького були переведені до розряду державних селян.

У 1871 р. почалось наділення селян землею, яку одержали 180 селянських родин та 28 відставних солдатів. Всього було нарізано 2698 десятин, у тому числі 103,5 десятин неужитків. За цю землю селяни мали сплатити 188,6 тис. крб протягом 41 року.

В 1866 році у селі збудовано храм, у 1881 році — народне училище. В 80-х роках 19 ст. у селі проживало близько 2300 людей.

У січні 1918 р. в селі вперше встановлено радянську владу, але вже в березні 1918 р. село перейшло під владу німецько-австрійських військ. Остаточно радянська окупація почалась в лютому 1920 р.

4 квітня 1921 року в селі та на його околицях декілька годин відбувався бій радянського сільського загону самооборони проти українських повстанських загонів отаманів Семена Заболотного та Кошового (близько 450 осіб, з яких 100 вершників). З допомогою прибулих червоноармійців 12-ї дивізії більшовики відбили напад повстанців.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 793 жителі села.

4 серпня 1941 року село окуповано румунськими військами. Значна кількість селян під час окупації брала участь у партизанському загоні «Буревісник», що діяв у Савранському районі. 29 березня 1944 р. Полянецьке звільнене військами 2-го Українського фронту.

В селі є фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок (XX ст.). Консервний завод потужністю 1,5 млн умовних банок за сезон.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Савранської селищної територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Савранського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району Одеської області.

Населення 1897 — 2161 Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .

За переписом населення України 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 95,85 % російська 1,40 % молдовська 1,02 % вірменська 0,64 % болгарська 0,06 % інші 1,03 %

Відомі люди Григорук Євген Максимович (1899—1922) — український поет, журналіст. Денежко Володимир Васильович (1969—2023) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни. Ковбасюк Самсон Михайлович — історик, Одеський державний університет. Мороз Терентій Пилипович (1924—2005) — Герой Радянського Союзу. Полтавчук Василь Григорович (нар. 1953) — український літературознавець. Шпильов Станіслав Валерійович (1976—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

Література

Григорук, Онися Полікарпівна. Мікротопонімія села Полянецького Савранського району Одеської області / О. П. Григорук // Питання ономастики Південної України. Доповіді та повідомлення у Республіканської міжвузівської ономастичної конференції (Миколаїв, травень 1974 р.) / відп. ред.: К. К. Цілуйко; АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні [та ін.]. — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 125—127. Білецька О. Савранщина: Нарис історії. Від стародавніх часів до початку XX ст. — Одеса: Астропринт, 2000. — с. 93 Носії православ'я на Березівщині / І. І. Ніточко, П. І. Ляшик, О. А. Корецька. — Одеса: Прес-кур'єр, 2013. — с. 145. — (Серія «Праці Державного архіву Одеської області»: т. XXXVII). ()

Посилання Полянецьке — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)