Іван Григоро́вич (псевдонім — Яницький; 1876, Гнильче — 3 квітня 1937, Львів) — український співак (тенор) і музичний педагог.
Біографія Народився у 1876 році у селі Гнильчому (тепер Тернопільський район Тернопільської області, Україна). Навчався грі на скрипці у І. Барановського, вокалу — у О. Баронча у Львові.
Виступав у Бережанах як співак, скрипаль і диригент. Впродовж 1895–1900 та 1907–1912 років виступав у складі Руського народного театру, гастролював з ним майже в усіх великих і малих містах Галичини. Впродовж 1900–1905 років виступав у польському театрі Тадеуша Павліковського у Львові. Крім того співав на оперних сценах у Кракові у 1899, 1900 та 1905 роках, Загребі у 1901 році і Белграді у 1903 році.
Протягом 1912–1934 років викладав гру на скрипці у школах в містечку Красному на Львіщині та у Львові. Помер у Львові 3 квітня 1937 року.
Творчість Виконував партії: Петро, Писар, Іван («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Чорноморці» Миколи Лисенка); Іван («Катерина» Миколи Аркаса); Андрій («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського); Степан («Підгіряни» Михайла Вербицького); Якве («Весілля при ліхтарях» Жака Оффенбаха); Барінкай («Циганський барон» Йоганна Штрауса); Йонтек («Галька» Станслава Монюшка). На концертах виступав з українськими народними піснями та романсами Миколи Лисенка, Остапа Нижанківського, Віктора Матюка.
Співак став прототипом образу Степана Гірняка в повісті «Огні горять» Михайла Яцківа.
Література ; Лисенко І. М. Григорович Іван // Словник співаків України. — Київ, 1997, сторінка 72; Лисенко І. М. Григорович Іван //