Алтин-Депе — городище бронзової доби (2300—1900 до Р. Х.), виявлене на південному заході Туркменістану. Займало площу 25 га. Місто виникло на основі місцевої землеробської громади. Було обнесене фортечним муром з саману та прямокутними сторожовими вежами. У центрі поселення знаходився храм-зикурат шумерського виду із зображенням голови бика. Артефакти (вироби зі слонової кістки, печатки, фаянсові намиста) свідчать про тісні зв'язки поселенців з носіями Хараппської цивілізації. Глиняні статуетки свідчать про існування колісного транспорту. При розкопках Алтин-Депе виявлені знаки, що нагадують протоеламську та протошумерську піктографію, а також Хараппську писемність. Культура поселення занепадала без слідів зовнішнього впливу.
В III тисячолітті до Р. Х. в двох центрах ранньоміських цивілізації на півдні Середньої Азії — Алтин-Депе і Намазга-Тепе — проживало від 5000 до 10 000 осіб.
Господарство Жителі поселення займалися поливним землеробством і скотарством (верблюдарство). Зберігало своє значення полювання. Високої майстерності досягало ремесло.
Зовнішній вигляд носіїв Антропологічно жителі Алтин-Депе були європеоїдами середземноморської раси.
Мовна приналежність Науковці припускають про приналежність творців культури до протодравидських мов.
Примітки
Посилання Altin Tepe entry in Encyclopaedia Iranica «Bronze Age in Eurasia» , by Valery Pavlovich Alekseyev (1991) http://stantours.com/tm_rg_ahal_ad.html