Вільгельм Генельт (; 12 березня 1875, Позен — 10 березня 1946, Заксенгаузен) — німецький офіцер, генерал авіації.

Біографія 14 лютого 1895 року вступив в 51-й піхотний полк. Закінчив Військову академію (1908), а також курси польотів на цепеліні. З 1909 року служив у Великому Генштабі, з 1 жовтня 1911 року — командир роти свого полку. Після закінчення льотних курсів 1 серпня 1914 року призначений командиром 4-го польового авіаційного з'єднання. Учасник Першої світової війни, з 26 вересня 1914 року — офіцер авіації при штабі 5-ї армії, з березня 1917 року — в штабі 2-ї армії, з 1 січня 1918 року — в штабі командувача авіацією. З 1 лютого 1918 року — командувач авіацією 2-ї армії, з 15 вересня 1918 року — VIII військового округу. З 15 грудня 1918 року — інспектор авіації. В січні 1920 року переведений у Військове міністерство, потім займав ряд штабних постів. 31 грудня 1920 року вийшов у відставку.

В 1919-35 роках — віце-президент Німецького аероклубу, в 1926-28 роках — віце-президент Німецької асоціації авіаспорту. Багато зробив для збереження старих і виховання нових льотних кадрів Німеччини. У 1933-35 роках — президент Імперського союзу ППО і керівник групи «Повітряна війна» Інституту військової історії. 1 червня 1935 року призначений керівником дослідницької групи історії повітряної війни Імперського міністерства авіації. 1 квітня 1936 року очолив 8-й військово-історичний відділ Генштабу люфтваффе. 31 березня 1942 року вийшов у відставку. У травні 1945 року захоплений органами СМЕРШ і поміщений в спецтабір НКВС №7 «Заксенгаузен», де і помер.

Звання

Фенріх (14 лютого 1895) Лейтенант (27 січня 1896) Оберлейтенант (27 січня 1896) Гауптман (13 вересня 1941) Майор (27 січня 1918) Оберстлейтенант запасу (21 січня 1921) Оберст служби комплектування (1 травня 1936) Оберст (1 липня 1938) Генерал-майор (1 січня 1939) Генерал-лейтенант (1 грудня 1940) Генерал авіації (1 березня 1942)

Нагороди Столітня медаль (22 березня 1897) Почесна шпага 6-го армійського корпусу за найкращу стрільбу (15 травня 1905) Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі (9 жовтня 1907) Звання «Пілот вільного аеростата» (26 січня 1909) Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) (1 травня 1914) Залізний хрест 2-го класу (21 вересня 1914) 1-го класу (16 серпня 1915) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами (28 червня 1916) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (12 лютого 1917) Нагрудний знак польового пілота (Австро-Угорщина) (26 лютого 1917) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (26 лютого 1917) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (12 листопада 1918) Орден дому Ліппе почесний хрест 2-го класу з мечами (12 листопада 1918) почесний хрест 2-го класу з дубовим листям і мечами (30 травня 1919) Пам'ятний знак пілота (Пруссія) (11 вересня 1919) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років; 11 грудня 1919) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1 липня 1935) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1941)

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

Посилання

Нагороди.

Примітки