Микола Шелягович ( , село Огдемер, Дрогичинський район, Берестейська область, Білорусь) — організатор і керівник краєзнавчого товариства «Полісся», створеного в Мінську 1988, працівник одного з мінських Науково-дослідних інститутів у Мінську. Виступав за створення окремої від української «поліської мови» та «поліської національності» на території Берестейщини. Реваншист-українофоб. Під його керівництвом створювалася «західнополіська мова» (західнополіський діалект української мови). Автор програмних статей та один з редакторів газети «Збудінне».
Біографія Дитинство минуло в селі Огдемер, після школи відвідував музичну школу, уступив до лав Радянської армії, навчався в університеті. Займався журналістською, комсомольською, аспірантською діяльністю, був комендантом у гуртожитку. Згодом став старшим експертом з функціональними обов'язками в Білоруському фонді культури, займався й поліською тематикою, і загальною проблематикою БФК. Обґрунтовуючи свою національну приналежність, наводив факти, що частина роду значилися українцями, частина — поляками, а в діда взагалі було декілька документів, за якими він і росіянин, і українець, і поляк, і білорус. Сам себе вважає поліщуком та ятвягом, рідною мовою — поліську.
Із середини 1990-х по теперішній час працює в холдингу «SHELENG GROUP», з квітня 2008 — заступник Голови Ради Директорів Альянсу «Російські системи автоматизації».
Одружений. Має двох дітей.
Див. також Західнополіський говір Поліський прапор
Примітки
Джерела Біографія на Slounik.org Микола Шелягович — Моя боротьба Андрій Динько. Новітня історія ятвягов Г. А. Цихун. Про західнополіську літературну мікромову (проект М. Шеляговіча) 15 квітня 2008 р. створено Альянс «Російські системи автоматизації». Абнаўленне «Етвязь» альбо вяртанне Міколы Шэляговіча Сумар дапамагаў, Лукашэнка сыграў на дэмагогіі, Пазняка і Шушкевіча нельга было прапускаць…