Ре́чиця (або Рі́чицяРудницький С. Л. «Карта України». — Відень : Фрейтаг і Берндт, 1918.Феденко П. Amor patriae (Любов до Батьківщини). — Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1962. — С. 228—234., ) — місто в Білорусі, центр району, Гомельської області. Населення — осіб.

Етимологія Назва міста походить від руського слова «Рѣчиця»Новгородская лѣтопись по Синодальному харатейному списку. — Санкт-Петербург: Издание Археографической коммиссии, 1888. — С. 447. , що означає річка. Місто розташоване на правому березі Дніпра.

У «Списку руських міст далеких та близьких» з першого Новгородського літопису (середина XV століття) згадується як місто «Рѣчиця», що відноситься Київських городівА се имена всѣм градом Рускым, далним и ближним // Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград, 1950. — С. 475—477. . У тому ж «Списку» четвертого Новгородського літопису записана як «Речица»А се имена всимъ градомъ Рускымь, далнимъ и ближнимь // Полное собрание русских летописей. — Т. IV. — Новгородская четвертая летопись. (Часть 1). — Москва, 2000. — С. 623—624. , а Воскресенському літописі — як «Рѣчица»"А се имена градомъ всѣмъ Русскымъ, далнимъ и ближнимъ // Полное собрание русских летописей. — Т. VII. Летопись по Воскресенскому списку. — Санкт-Петербург, 1856. — С. 240—241 .

Промисловість У місті розташовані метизний, кераміко-трубний, гідролізно-дріжджовий, олії та сухого молока, виноробний заводи, броварня ВАТ «Річицяпиво», а також підприємства деревообробної, харчової, легкої промисловості, міська судноверф. Поблизу міста — велике родовище нафти.

Історія Уперше про місто пом'янули в 1213 році в Густинському літописі, у Новгородському літописі згадується лише в 1214 році, коли місто захопили війська Мстислава Удатного У XII—XIII століттях мешкали київські й чернігівські князі. Наприкінці XIV ст. містом правив великий литовський князь Вітовт, який сприяв збудуванню зміцненого замку «із соснового дерева». Замок простояв понад 200 років, але 1654 року був спалений козаками Золотаренка. Одним з перших у Білорусі в 1511 році місто отримало магдебурзьке право. Під час повстання під проводом Северина Наливайка повстанці взяли місто. З міста на початку 1596 року С. Наливайко написав лист до короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ Вази, у якому виклав свої вимоги до влади.Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/3, zeszyt 94. — S. 491. З 1986 року Речиця перебуває на забрудненій радіонуклідами території після аварії на ЧАЕС.

Релігія У місті дві церкви, костел.

Міста-побратими Окниця і Окницький район Бєльці Кюстендил Льговський район Белек

Галерея

Відомі люди Силуян Мужиловський — український військовий діяч і дипломат часів Хмельниччини; напередодні Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 року був писарем у Речиці.

Уродженці Маврици Полонський (1780—1836) — польський і білоруський церковний діяч, священик-єзуїт, педагог Герман Ізраїль Григорович (1910—1974) — білоруський музичний педагог. Копелян Юхим Захарович (1912—1975) — радянський російський актор театру і кіно Буряківський Юрій Олександрович (1914—1973) — український письменник, драматург. Іванешко Євген Костянтинович (1936—2013) — білоруський художник, графік. Ісаєнко Дмитро Валерійович (1967) — український будівельник. Прохожич Ігор — білоруський відеоблогер Старости

Див. також Ять

Примітки

Посилання