Матвєєв Венедикт Миколайович (; 27 березня 1896, Владивосток — 16 жовтня 1937, Київ) — радянський і російський поет-футурист, письменник, перекладач китайських і японських поетів. Батько поета Івана Єлагіна.
Біографія
Венедикт Март народився 27 березня 1896 року в родині відомого письменника, краєзнавця, перекладача-японіста Миколи Амурського. Його хрещеним батьком був народоволець Іван Ювачов, засланець, в майбутньому — батько Данила Хармса.
Вірші почав писати гімназистом. Перша збірка віршів «Пориви» випустив в 1914 році у Владивостоці. Там же в друкарні батька випустив під маркою видавництва «Хайшин-вей» книги віршів «Чорний Дім» і «Пісенці».
У 1918 подорожував по Японії, писав танка і хайку, посилав подорожні замітки в далекосхідні журнали. У його збірці «Пісенці» (Владивосток, 1917) є датовані 1914-м роком переклади з японських поетів, зокрема — зі зведеного на престол Японії реставрацією Мейдзі імператора Муцухіто.
Влітку 1920 року виїхав до Харбіна. Опублікував близько дванадцяти книг власних віршів і перекладів давньокитайських поетів. У той період він пристрастився до морфію і куріння опіуму. У 1922 році випустив новелу-мініатюру «На-любовних перехрестях примхи».
В кінці 1923 року разом з дружиною і п'ятирічним сином повернувся в СРСР, де видав ряд прозових книг, в тому числі на східні теми.
Брав активну участь у неофіційному літературному житті, зблизився з Данилом Хармсом, став прототипом «поета Вересня» в романі Костянтина Вагінова «Козяча пісня».
Дружив з Сергієм Єсеніним. Був відомим скандалістом і любителем випити. Ось історія, переказана його сином:
У середині жовтня 1928 року він був заарештований у Москві за сварку з рукоприкладством. Сидів у Бутирській в'язниці. Після вироку суду був висланий на три роки в Саратов.
У 1932 оселився в Києві.
Повторно заарештований 12 червня 1937 за звинуваченням у шпигунстві на користь Японії. Засуджений за статтею 54-6 ч. 1 КК УРСР (шпигунство), розстріляний 16 жовтня 1937 року.Дело № 642 НКВД Украинской С.С.Р. (начато 11 июня 1937 г., закончено 11 августа 1937 г.) и справка к нему
Роботи «Черный Дом». 1917 «Песенцы». 1917 «Фаин». (Спільно з Гавриїлом Ельфом) 1919 «Тигровьи чары». 1920 «На любовных перекрестках причуды». 1922 «Логово рыжих дьяволов. О Шанхае». 1928 «Речные люди. Повість для дітей з побуту „Современного Китая“». 1930 «ДЭРЭ — водяная свадьба. Рассказ». 1932 «Ударники финансового фронта». 1933
Примітки
Посилання
Венедикт Март на «Викиливре.ру» Лепестки Сакуры на «Викиливре.ру» Венедикт Март. Четыре стихотворения // Поэзия русского футуризма / Сост. и подгот. текста В. Н. Альфонсова и С. Р. Красицкого Венедикт Март на сайте «Век перевода» Венедикт Март. За голубым трепангом : Рассказ Венедикт Март Биографическая заметка в википроекте «Глобус Владивостока»