Велика Загорівка

Вели́ка Заго́рівка — село в Україні, у Плисківській сільській територіальній громаді Ніжинського району Чернігівській області. Розташоване на сході району. До 2017 центр Великозагорівської сільської ради, якій було підпорядковано також хутір Степ. Населення — 954 осіби (2017 рік).

Географія Село розташоване в східній частині району, за 12 км від міста Борзна (автошляхами — 12,2 км) та за 10 км від залізничної станції Плиски. Висота над рівнем моря — 131 мІнформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Велика Загорівка .

Історія Рання історія села до початку XX століття Згідно з виданням «Історія міст і сіл Української РСР» часом заснування Великої Загорівки визнається 1575 рік: селище вперше згадується в 2-й половині XVI століттяІсторія міст і сіл Української РСР: В 26-ти т. Чернігівська область — К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1972. — 779 с.. Село на березі річки, яка тоді називалася Кудін, як і велика частина Чернігово-Сіверської землі, у той час входила в склад Великого князівства Московського. За сучасними українськими джерелами село засновано значно пізніше, оскільки 1618 польському шляхтичу Вишелю було надане «пусте городище Борзна з округою» — жодної згадки про Велику Загорівку немаєПетро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 298, 440. ISBN 966-8201-17-5.

1618 року згідно з Деулінською угодою велика частина сіверщини відійшла до Польщі. 1621 року значні земельні володіння в задеснянському регіоні отримав Щасний Вишель — королівський ротмістр з Мазовеччини, який повернувся з московського полону. Йому було надане «пусте городище Борзна з округою». На середину 1629 року Щ. Вишель, який на той час вже був Новгород-Сіверським хорунжим і Ніжинським війтом, осадив слободу Загорівку (Велику), що знаходилась в його ґрунтах. За успіхи «в осадженні за свій кошт пустих волостей у Сіверщині» Сигізмунд ІІІ надав новгород-сіверському капітанові 40 волок між річками Плиска та Загорівка. Пізніше до цих 40 волок король додав ще стільки ж. Це посувало межі Борзнянської волості далі на південь.

У 1635 році Щасний Вишель поступився Борзнянською волостю цехановському каштеляну Францішкові Вишлю. На той час крім Борзни в документі названі селища Сорока, Миколаївка, Стрельники, Носалівка, Красилівка, Загорівка (Мала), і села Плиска й Загорівка (Велика).

Початок козацьких повстань під проводом Богдана Хмельницького викликали тут своєрідну муніципальну революцію, яка полягала у масовій підтримці повстання місцевим населенням, вигнанні і винищенні осіб, трактованих як ініціаторів ліквідації чи урізання традиційних прав і привілеїв козаків та вільних переселенців, а також експорті революції місцевими козаками на північ Десни і Сейму. Як писав польний гетьман Миколай Потоцький у листі від 31 грудня 1630 року до коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, місцеві слободи є «» (школою бунтів). Після зайняття в середині 1648 року повсталими козаками території Чернігово-Сіверщини фактично завершилася польська доба в історії регіону.

Відповідно до рішень Переяславської Ради та Березневих статей 1654 року, Борзнянська сотня, як і вся територія Козацько-Гетьманської Держави, потрапила під протекторат Московського царства:

За гетьманів Івана Брюховецького, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича село знаходилося в підпорядкуванні старшини Борзенської сотні. Іван Мазепа надав Загорівку у володіння генеральному судді Саві Прокоповичу. Після смерті якого містечком володіли його син, також генеральний писар Семен Савич. Після нього «по жалованний монаршій грамоті, в 1718 году даній батьку його за служби войскові» Велика Загорівка перейшла у вічне володіння сина Семена Савича — бунчукового товариша Федора Савича.

У другій половині XVII століття у Великій Загорівці діяло церковне братство, членами якого були ремісники місцевих ткацького, кравецького й різницького цехівПерепис Гетьманщини 1666 р. Г. У. № 66, 2007 р. Інститут рукопису НБУВ. — Ф.1478. — Арк.1).

На початок XIX століття, у 1800 році в селі Велика Загорівка мешкало 1176 душ чоловічої статі, що сплачують податки та на хуторі (без назви) при селі ще 3 душі чоловічої статі. На хуторі Ступник (нині урочище у Великій Загорівці) — 10 душТопографічний опис Малоросійської губернії 1798—1800 рр. Описи Лівобережної України. «Наукова думка». 1997. С. 139.

1849 року у Загоровці побудована дерев'яна Покровська церква.

У 1897 році в селі діяли земська школа, бібліотека, відбувалися три ярмарки на рік.

Брокгауз і Єфрон описують Велику Загорівку на початку ХХ століття: — дворов 610, жителів 3076, школа, 3 лавкиЭнциклопедический словарь. Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — СПб.: Семеновская Типо-Литография И. А. Ефрона, 1890—1907. — Т. 1-41А, доп. 1-2А. Цит. по . За іншими даними, «при річці Кудін розміщено село Велика Загорівка, що має близько 4 тисяч жителів, декілька лавок і вітряних млинів». Станом на 1901 рік - 3520 жителів.Список населенных мест Черниговской Губернии, имеющих не менее 10 жителей по данным 1901 года / Черниговский Губернский Статистический комитет. - Чернигов : Тип. Губ. Правления, 1902. - с.

Післяреволюційний період і до наших днів На фронтах Другої світової війни билися 800 жителів Великої Загорівки, 300 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 400 — загинули. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави. На братській могилі — пам'ятник радянським солдатам, що загинули в боях за відвоювання села від гітлерівців.

У повоєнний період у селі знаходилися колгоспи імені Свердлова і «Україна», за якими було закріплено 6428 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 5219 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

14 лютого 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Плисківської сільської територіальної громадиПаспорт Плисківської територіальної громади. 2018, до цього органом місцевого самоврядування була Великозагорівська сільська рада.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борзнянського району, село увійшло до складу Ніжинського району.

Населення Станом на 1859 рік в селі було сільське училище, церква. У 445 дворах мешкало 2933 жителів.

За даними першого всезагального перепису населення Російської імперії 1897 року в Загоровці нараховувалося 687 дворів, 3728 жителів (5,4 душ в дворі, найвищий показник кількості людей в селі). У 1923 році - 4590 мешканцівСписок населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 164 c.. За переписом 1926 року - 4802 особи Административно-территориальное деление Союза ССР и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменений границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. Изд-во Народного комиссариата внутренних дел, 1929, 320с..

1988 року в селі мешкало 2035 жителів«Чернігівщина» Київ. У. Р. Е. 1990 (за 88 років зменшилось людей ще на третину: революції, розкуркулення, колективізація, голодомори, війна, міграція в міста).

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1562 особи.

Станом на 1 січня 2017 року — 954 мешканціПаспорт Плисківської територіальної громади. 2017.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська155699.62%російська50.32%румунська10.06%Усього1562100%

Відомі люди Савченко Юрій Борисович(6.05.1989 — 31.08.2014) — старший сержант, військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Загинув поблизу м. Дебальцеве. Похований в с. В.Загорівка. За особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Лестуха Володимир Михайлович — солдат 80-ї бригади. Трагічно загинув в січні 2015-го у Львівській області. В листопаді 2015-го у Бахмачі йому відкрито меморіальну дошку Вакуловський Віктор Вікторович — військовий і громадський діяч, член Вищого проводу Гетьманського руху; сотник піхоти Армії УНР. Горкавий Сергій Кирилович (* 1956) — український прозаїк. Шиш Анатолій Олександрович — лікар-хірург. Працював в 60-ті роки лікарем у селі. Арендар Петро Савич — депутат Верховної Ради УРСР.

Інфраструктура У селі є загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, дільнича лікарня, магазини, поштове відділення.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Джерела Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Малоросия. Т.7. 1908 г. Материали для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малоросии, издавае-мые под редакцией Н. П. Василенка. Выпуск 1-й. Чернигов. 1901 г. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729—1730 гг. Шафонский Аф. Черниговского наместничества топографическое описание с географическим и историческим описанием Малой Росии 1786 г. 1851г. Географическо-статистический словарь Росийской Империи. 1863 г. Записки Черниговского губернского статистического комитета Кн.1. Черигов. 1866 г. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648. Київ. 2006. Присяжні книги 1654 р. Білоцерківський та Ніжинський полки. Київ. 2003. Материалы для статистики Росийской Империи … при статистическом отделении совета МВД. 1841г. С.Петербург. Летописное повествование о Малой России и ея народе и козаках вообще … через труды … Александра Ригельмана 1785—1786 г. 1847 г. Москва. Статистические труды И. Ф. Штукенберга. Т. 25. 1858 г. С.Петербург. 1-я всеобщая перепись населения Империи 28 января 1897 г. 1897 г. С.Петербург.

Посилання Велика Загорівка на вебсайті Верховної Ради України Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації Прогноз погоди в селі Велика Загорівка Велика Загорівка на ВГД