Еріх Геккер (; 18 червня 1881, Ганновер — 31 серпня 1948, Галле) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.
Біографія В 1901 році вступив в 164-й піхотний полк, з 1910 року — полковий ад'ютант. Учасник Першої світової війни, з 1916 року — дивізійний ад'ютант. В 1919 році демобілізований і вступив в поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт і очолив підготовку солдатів в Оппельні. З 26 серпня 1939 року — командир 444-го піхотного полку, з 3 травня 1941 року — 719-ї піхотної дивізії. 10 січня 1944 року відправлений в резерв фюрера, а 31 травня звільнений у відставку.
Звання
Фанен-юнкер (1901) Фенріх (27 січня 1902) Лейтенант (18 жовтня 1902) Оберлейтенант (18 жовтня 1911) Гауптман (18 листопада 1914) Гауптман поліції (1919) Майор поліції (1920) Оберстлейтенант поліції (10 березня 1931) Оберст поліції (1933) Оберст (15 жовтня 1935) Генерал-майор (1 червня 1941) Генерал-лейтенант (1 листопада 1942)
Нагороди
Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1914) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу Ганзейський Хрест (Гамбург) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Німецький кінний знак Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Медаль «За хоробрість» (Словаччина) Німецький хрест в сріблі (30 жовтня 1943)
Посилання
Біографічні дані. Нагороди.