Ха́нти (, заст. екз. обські остяки) — корінний угро-фінський народ півночі Західного Сибіру.
Чисельність і територія проживання хантів
Чисельність хантів у Росії складає 28 678 осіб (згідно з даними перепису населення 2002 року), з них 3/5 проживало у Ханти-Мансійському окрузі, ще близько третини — у Ямало-Ненецькому окрузі, решта — в Томській області та Республіці Комі.
Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання 100 осіб, які ідентифікували себе як ханти — з них як рідну хантийську мову вказало лише 6 чоловік, українську вважали рідною — 29 осіб. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою
Мова і релігія Ханти розмовляють хантийською мовою, яка разом з мансійською та угорською належить до угорської підгрупи фіно-угорської мовної групи уральської родини мов.
Писемність хантської мови на основі латинки створено в середині XIX століття визначним фінським вченим Матіасом Кастреном; уже за СРСР у 30-х роках XX століття радянськими філологами переведено на кирилицю. Основне житло хантів — чум.
Всеросійський перепис населення (2010) показав, що лише 17,38% серед етнічних хантів в ХМАО вільно володіють хантийською мовою.
Традиційні заняття Традиційні промисли хантів — рибальство, мисливство і оленярство (перейняте в ненців у ХІІІ-XIV століттях).
Видатні ханти Марія Кузьмівна Волдіна (Вагатова) — перша поетеса-ханти.
Див. також Казимське повстання
Виноски
Посилання
Словник етнографічних термінів хантийського народу Хантийські музичні інструменти Віртуальне стойбище хантів і мансі