Ноосфера (до 2021 — RRS James Clark Ross) — українське науково-дослідне судно-криголам, флагман українського науково-дослідного флоту. Належить Національному антарктичному науковому центру (НАНЦ). Колишній флагман Британської антарктичної службиКриголам Ноосфера: від британського флагмана до українського наукового судна. // Автор: Марина Терюханова. 16.09.2025, 16:28.
Історія
Судно «RRS James Clark Ross» було побудоване у 1990 році і за участі Її Величності Королеви Єлизавети II було спущене на воду. На службі — з 1991 року. Судно стало морським дослідницьким судном для біологічних, океанографічних і геофізичних круїзів та було оснащене набором лабораторій і системою лебідок, які дозволяли розгортати наукове обладнання за кормою або посередині судна. Корабель має надзвичайно низький рівень шуму, що дозволяє розгортати на ньому чутливе акустичне обладнанняRRS James Clark Ross (JCR). У флоті Британської антарктичної служби RRS James Clark Ross замінив судно «Джон Біско» (RRS John Biscoe).
Назване на честь Джеймса Кларка Росса, британського моряка та полярного дослідника.
«RRS James Clark Ross» також виконував деякі окремі вантажні та логістичні роботи. Протягом північного літа судно підтримувало дослідження NERC, переважно в Арктиці. Так наприклад, RRS James Clark Ross взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану. Отримані дані до цього часу використовуються в моделях оцінки криля.
У 1996 році судно «RRS James Clark Ross» доставило першу українську антарктичну експедицію на станцію «Академік Вернадський» («Фарадей»).
У 2000 році на судні була встановлена система батиметрії.
Купівля криголама Україною 7 липня 2021 року Кабінет Міністрів України виділив кошти на придбання судна для українських антарктичних експедицій. Напередодні британський та український уряди домовилися про передачу судна за 5 мільйонів доларів США.
19 серпня 2021 року Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) та установа «Дослідження та інновації» (Велика Британія), куди входить Британська антарктична служба, підписали акт про купівлю Україною криголаму.
30 серпня 2021 року в порту м. Фредеріксгавн, Північна Ютландія (Данія) відбулася офіційна передача криголама «RRS James Clark Ross» Україні, й над ним було піднято синьо-жовтий прапор.
18 вересня 2021 року судно «RRS James Clark Ross» під синьо-жовтим прапором вирушило з Фредеріксгавену (Данія) до України та 3 жовтня 2021 року пройшло через протоку Босфор у Чорне море та попрямував до Одеси. 5 жовтня 2021 року, судно прибуло до одеського портуЕкспедиція криголаму «Ноосфера» з Одеси до Антарктиди відбудеться за планом — директор НАНЦ. // Автор: Ксенія Процепова. 11.01.2022, 12:00.
29 жовтня 2021 року судно «RRS James Clark Ross» отримало нову назву «Ноосфера», що тісно пов'язує його з українською антарктичною станцією «Академік Вернадський», оскільки вчення про біосферу Володимира Вернадського, іменем якого названа станція, лягли в основу вчення про ноосферу.
Докування та ходові випробування 19 січня 2022 року, після завершення технічного обслуговування криголам «Ноосфера» повернувся до Одеси, де до виходу в Антарктиду перебував біля причалу морського вокзалу. Докування судна проходило в м. Чорноморську на ПрАТ «Іллічівський судноремонтний завод». Під час переходу з Чорноморська до Одеси «Ноосфера» пройшла ходові випробування під наглядом Регістру судноплавства України. Було протестовано роботу двигунів, керованість судна на різних режимах ходу, а також готовність до спуску рятувальних шлюпок та плотів, роботу якорів та палубного обладнання, зокрема, пристроїв для занурення наукових приладів та пробовідбірників тощо. Окремо тестувалася робота системи динамічного позиціонування (DPS), яка дозволяє годинами утримувати судно в одній і тій же точці з відхиленням у кілька сантиметрів: в Україні «Ноосфера» є першим судном, оснащеним цією сучасною системою. Всі тести пройшли успішно, тож з технічного боку флагман українського наукового флоту повністю готовий до першого експедиційного рейсу та роботи у складних умовах Південного океануНауково-дослідне судно «Ноосфера» успішно пройшло ходові випробування перед виходом в Антарктичну експедицію. 19.01.2022Науково-дослідне судно України «Ноосфера» пройшло ходові випробування. 20.01.2022.
Тактико-технічні елементи
Криголам має довжину — 99,04 м, ширину — 18,85 м, водотоннажність — 5 732 т. Осадка судна складає — 6,3 м, а максимальна швидкість — 12 вузлівУкраїна хоче купити легендарний криголам James Clark Ross. Що це за судно ВВС.
«Ноосфера» — це справжній плавучий науково-дослідний інститут, який дозволяє охопити дослідженнями 90 % площі океанського дна. На його борту — 8 лабораторій, де одночасно можуть працювати до пів сотні науковців. На ньому можна здійснювати роботи в будь-якій точці Світового океану й прокладати довгі маршрути завдяки автономності плавання до двох місяців. Крім того, на палубах є можливість розташувати додатково 5 лабораторій у морських контейнерах із забезпеченням їх електроживленням та всім необхідним. По всіх лабораторіях і житлових каютах прокладено мережу Ethernet, тому працювати на комп'ютерній техніці можна ледь не з кожного куточка суднаУкраїнський криголам «Ноосфера» завершив свій другий антарктичний сезон, що тривав 4 місяці. 30.04.2023, 14:48.
Сезонні навігації
2022 На початку січня, Національним антарктичним науковим центром (НАНЦ) було повідомлено, що криголам «Ноосфера» з учасниками української полярної експедиції вирушить до Антарктиди дещо пізніше, аніж анонсувалося. Повідомлялося, що криголам вирушить з порту Одеси на українську полярну станцію «Академік Вернадський» не 10 січня, як передбачалося раніше, а, орієнтовно, 20 — 23 січня. Як уточнили у пресслужбі НАНЦ, перенесення термінів пов'язане із затримкою у доставці вантажу для XXVII УАЕ. Тому частина учасників нової експедиції прибула до української станції «Академік Вернадський» в Антарктиді на судні ВМС Чилі.
28 січня криголам «Ноосфера» з порту Одеси відбув до Антарктиди у свій перший рейс під українським прапором. За даними сервісу «MarineTraffic Live Ships Map», проміжковим пунктом рейсу стане порт Лас-Пальмас (Канарські острови, Іспанія), куди «Ноосфера» планує прийти о 07:00, 12 лютого 2022 року. Капітаном судна став український спеціаліст Павло Панасюк, три механіки на криголамі залишилися з попередніх екіпажів судна, вони — громадяни Латвії і Великої Британії.
Попри бойові дії, які розпочалися на території України та складну логістику, завдяки сприянню МВС України та Польської антарктичної програми, всій команді нової XXVII УАЕ 7 березня 2022 року вдалося виїхати з України до Польщі, де з Варшави вони вирушили до Чилі. Там, в порту Пунта-Аренас вони піднялися на борт криголама «Ноосфера», який успішно здійснив перехід через Атлантику та на якому експедиція дісталася до Антарктиди.
21 квітня, здійснивши рейс до Антарктиди, криголам повернувся до Чилі. Це була перша подорож «Ноосфери» в Антарктику під українським прапором і новим іменем. Криголам забезпечив перезмінку українських антарктичних експедицій: доправив на українську станцію «Академік Вернадський» зимівників XXVII УАЕ та забрав команду XXVI УАЕ, а також сезонний загін учених і технічних працівників. Крім того, криголам транспортував 140 т пального та понад 80 т різних вантажів — від річного запасу їжі до будматеріалів для продовження модернізації станції ВернадськогоУкраїнський криголам «Ноосфера» успішно завершив перший рейс до Антарктиди. 22.04.2022, 16.10.
28 травня Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) повідомив, що через російське вторгнення в Україну криголам поки не в змозі повернутися до Одеси, порту приписки, тож наступні місяці судно буде базуватися у Кейптауні (ПАР)«Ноосфера» вже в Кейптауні: перший антарктичний сезон успішно завершено. 28.05.2022Науково-дослідне судно «Ноосфера» через війну не може повернутися в Одесу. 28.05.2022.
24 грудня криголам «Ноосфера» в своєму другому антарктичному сезоні вирушив з Кейптауна (ПАР) до Антарктики. Ця експедиція була спільною українсько-польською і фінансована переважно Польською антарктичною програмою. Тому планувалося, що спершу «Ноосфера» вирушить до польської антарктичної станції «Арцтовський» на острові Кінг Джордж. Далі криголам доставить вантажі й українську команду технічних спеціалістів на українську станцію «Академік Вернадський»«Ноосфера» починає новий антарктичний сезон. 24.12.2022Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» почав новий антарктичний сезон. 25.12.2022, 14:21.
2023 21 січня криголам «Ноосфера» досяг берегів Антарктиди та прибув до полярної станції «Арцтовський». Капітан криголама Павло Панасюк розповів, що на станції «Арцтовський» криголам висадить польських полярників з обладнанням і вирушить далі до української станціїУкраїнський криголам «Ноосфера» прибув до Антарктиди з українськими та польськими полярниками. 22.01.2023, 16:04. 27 січня криголам дістався до станції «Академік Вернадський», судно стало на якір неподалік острова Галіндез. «Ноосфера» доправила до станції вантажі та команду українських технічних фахівців. У найближчі кілька місяців вони мають провести невідкладні роботи з модернізації станції, потрібні для успішної зимівлі наступної, 28-ї УАЕ. Зокрема, йдеться про заміну системи опалення та роботи із заземлення дизельної і головної будівлі станції. Передбачається, що після розвантаження судно вирушить до чилійського порту Пунта-Аренас, де буде очікувати наступну перезмінку щорічної експедиції на «Академіку Вернадському»Криголам «Ноосфера» дістався антарктичної станції «Академік Вернадський». 28.01.2023, 15:56.
З 18 по 23 березня «Ноосфера» очікувала в чилійському порту Пунта-Аренас на майбутніх зимівників XXVIII УАЕ, які вирушили з України на станцію «Академік Вернадський»Voyage Information PUNTA ARENAS ATD: 2023-03-22 10:19 LT (UTC-3). «Ноосфера» мала доправити XXVIII УАЕ на станцію та повернути на «велику землю» XXVII УАЕ, яка вже рік відпрацювала в Антарктиді28-ма антарктична експедиція, у складі якої двоє львів'ян, вирушила на станцію. 18.03.2023, 18:07Попереду тривалий шлях. До Антарктиди вирушила 28-ма українська місія. 18.03.2023, 20:49. 27 березня криголам з командою XXVIII УАЕ на борту прибув до станції «Академік Вернадський»Криголам «Ноосфера» доправив команду 28-ї антарктичної експедиції на станцію Вернадського (ФОТО). 27.03.2023, 20:59.
29 квітня криголам завершив свій другий антарктичний сезон та прибув до Кейптауна (ПАР). Судно доставило до континенту три експедиції: зимувальний загін XXVII УАЕ, який працював на станції «Академік Вернадський» та команду життєзабезпечення, вчених та технічних фахівців, що працювали у складі сезонного загону на «Вернадському» впродовж антарктичного літа та учасників польської антарктичної експедиції зі станції «Арцтовський»«Ноосфера»: завершено Другий антарктичний сезон українського криголаму, ФОТО. 30.04.2023, 10:24.
16 червня «Ноосфера» пройшла аудит фахівців Регістру судноплавства України. Вони засвідчили, що судно має відмінний стан і повністю готове до подальшої навігації. Аудит було проведено у Кейптауні (ПАР), де «Ноосфера» заплановано мала перебувати до наступного антарктичного сезону. Повернення судна в Україну до завершення повномасштабної війни не планувалосяКриголам «Ноосфера» успішно пройшов аудит РСУ на відповідність трьом міжнародним документам. 16.06.2023Криголам «Ноосфера» повністю готовий до навігації. // Автор: Герман Богапов, 20.06.2023.
27 липня українські полярники виграли конкурс у програмі ЄС «Горизонт Європа» та мали взяти участь у проєкті «POLARIN: POLAr Research Infrastructure Network». Відповідно станція «Академік Вернадський» та криголам «Ноосфера» увійшли до міжнародної мережі інфраструктур для полярних дослідженьУкраїнські полярники виграли проєкт у «Горизонт Європа». 27.07.2023, 19:34.