Події
Особи
Призначено, звільнено
Народились 1 січня — Василь Ілліч Касіян ( 1976) — український художник, професор, академік. 2 січня — Дзиґа Вертов (Денис Кауфман) ( 1954) — російський режисер («Шагай, Совет!», «Шоста частина світу», «Річниця революції»). 9 січня — Степан Васильович Шагайда ( 1937) — український актор («Уніформа»). 3 березня — Іван Сергійович Паторжинський ( 1960) — український співак (бас), педагог, народний артист СРСР (1944). 21 листопада — Михайло Іванович Вериківський ( 1962) — український композитор (опери «Сотник», «Наймичка»), диригент, фольклорист, автор першого українського балету «Пан Каньовський».
Померли
Засновані, створені Київське Перше комерційне училище У м. Золотоноша споруджено лікеро-горілчаний завод, нині ТОВ «Златогор».
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 950 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 925 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 900 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 850 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 800 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 750 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 700 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 675 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 575 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 475 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 450 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезундською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 425 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 325 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 300 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні). 275 років з часу (1621 рік): Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп. 225 років з часу (1671 рік): 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків. 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава. 200 років з часу (1696 рік): лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень). 175 років з часу (1721 рік): завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією. 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією. видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута. 125 років з часу (1771 рік): походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії. 100 років з часу (1796 рік): 28 січня — створення на українських землях Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії. 75 років з часу (1821 рік): утворення в Тульчині таємного «Південного товариства» декабристів. 50 років з часу (1846 рік): створення Кирило-Мефодіївського товариства проведення селянського повстання у Галичині
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
825 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксії Все́володівни (; 1109) — князівни з династії Рюриковичів. Німецької імператриці (1088—1105), дружини німецького імператора Генріха IV. Доньки великого князя київського Всеволода Ярославича, онуки Ярослава Мудрого. Яросла́ва Святосла́вича ( 1129) — князя чернігівського (1123—1127). Сина Великого князя Київського Святослава II. Онука Ярослава I Мудрого. 675 років з дня народження (1221 рік): Андрія Ярославича ( 1264) — третього сина великого князя Ярослава Всеволодовича, князя суздальського, у 1250—1252 роках великого князя владимирського. Чоловіка Устини — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександра Ярославовича Не́вського ( 1263) — князя новгородського (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковського (1242), великого князя владимирського (1252—1263), формального великий князя київського (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 300 років з дня народження (1596 рік): 6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́на (Зино́вія-Богда́на) Миха́йловича Хмельни́цького ( ) — українського військового, політичного та державного діяча. Гетьман Війська Запорозького, очільника Гетьманщини (1648–1657). Керівника Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представника роду Хмельницьких. Петра Могили ( 1647) — церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (31 грудня); 275 років з дня народження (1621 рік): Дем'я́на Ігнатовича (також відомого як Многогрі́шний) (1621Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович // — 1703) — 3-го очільника Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). Полковника Чернігівського. 250 років з дня народження (1646 рік): Іва́на Васи́льовича Ломико́вського ( 1714) — українського державного та військового діяча доби Гетьмана Івана Мазепи. Генерального осавула (1696—1707) та Генерального обозного (1707—1709) в уряді Івана Мазепи. Одного із лідерів Гетьманату Пилипа Орлика в екзилі (Молдова). Іва́на Скоропа́дського ( 1722) — українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представника козацького роду Скоропадських. Гетьмана Глухівського періоду в історії України. 200 років з дня народження (1696 рік): 17 жовтня — Я́кова Андрі́йовича Марко́вича ( 1770) — українського письменника-мемуариста, державного діяча Гетьманщини, сина Андрія Марковича. 175 років з дня народження (1721 рік): Архімандрита Мельхіседека (світське ім'я Матві́й Карпович Значко-Яворський) (за іншими даними — близько 1716; 1809) — православного церковного діяча, архімандрита, члена Новгород-Сіверського патріотичного гуртка. 150 років з дня народження (1746 рік): Івана Бондаренка ( 1768) — ватажка гайдамацького загону під час Коліївщини. 125 років з дня народження (1771 рік): Михайла Милорадовича ( 1825) — російського військового діяча, генерала, графа (з 1813). 75 років з дня народження (1821 рік): Платона Симиренка ( 1863) — промисловеця-цукрозаводчика, одного із засновників раціонального садівництва в Україні. Дмитра Пильчикова ( 1893) — українського громадського і культурного діяча, педагога. 50 років з дня народження (1846 рік): Василя Милорадовича ( 1911) — українського фольклориста, етнографа, історика, поета і перекладача. 25 років з дня народження (1871 рік): 15 січня — Агатангела Кримського ( 1942) — українського історика, письменника, перекладача, одного з організаторів Академії Наук України (1918). 25 січня — Миколи Скрипника ( 1933) — українського політичного і державного діяча, голови раднаркому більшовицької УНР (1918-1919 рр.) 12 лютого — Леся Мартовича ( 1916) — українського письменника («Не-читальник», «Забобон») і громадського діяча. 25 лютого — Лесі Українки ( 1913) — української поетеси («Лісова пісня», «В катакомбах», «Осіння казка»). 9 травня — Володимира Гнатюка ( 1926) — українського фольклориста, етнографа, літературознавця. 14 травня — Василя Стефаника ( 1936) — українського письменника-новеліста («Камінний хрест», «Земля»). 8 жовтня — Івана Піддубного ( 1949) — українського спортсмена-борця, шестиразового чемпіона світу (1905—1909). 23 листопада — Антіна Кравса ( 1945) — українського військовика, генерала УГА. 6 грудня — Миколи Вороного ( 1938) — українського письменника, перекладача, поета, режисера, актора.
Смерті 800 років з дня смерті (1096 рік): 6 вересня — Ізяслава Володимировича — руського князя з династії Рюриковичів, другого сина Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). 775 років з дня смерті (1121 рік): квітень — Ники́фора І — православного церковного діяча, митрополита Київського та всієї Руси (1103 або 1104—1121). 750 років з дня смерті (1146 рік): 30 липня/1 серпняВойтович 2000. — Все́волода О́льговича — руського князя з династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146). 725 років з дня смерті (1171 рік):