Карл Ве́льцин (; 8 лютого 1813, Санкт-Петербург — 14 листопада 1870, Карлсруе) — німецький хімік.
Досягнення Був професором хімії в Вищій технологічній школі в Карлсруе з 1848 по 1869 рік. Починаючи приблизно з 1840 року, побудував нові лабораторії для досліджень і викладання хімії в Карлсруе. Завдяки Вельцину, дослідження в царині хімії в Карлсруе швидко здобули міжнародну популярність і місто протягом десяти років був центром хімічних досліджень в Німеччині. Вельцин відомий сьогодні як один з трьох організаторів Першого Міжнародного конгресу хіміків у Карлсруе 1860 роки (два інших організатори конгресу — Шарль Адольф Вюрц і Фрідріх Авґуст Кекуле)Фаерштейн М. Г. История учения о молекуле в химии — M.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 322—345.. Рішення З'їзду, на який були запрошені 140 відомих вчених-хіміків з усього світу, стали однією з передумов відкриття Періодичного закону«Химия. 11 класс» стр. 29. О. С. Габриелян, Г. Г. Лысова.. Карл Вельцин виступив як місцевий організатор, відкрив зустріч короткою вітальною промовоюОтчёт Шарля-Адольфа Вюрца на об открытии Карлом Вельциным Первого Международного Конгресса химиков в Карлсруэ і головував на першому засіданні. Після завершення навчання в Гайдельберзі був членом Гайдельбергського братства Асоціації Кесенерських монастирів Списки Ассоциации Кёсенерских Монастырей 1960 года (Kösener Corpslisten 1960, 67, 249). Наступником Карла Вельцина як професора хімії став Юліус Лотар Меєр.
Примітки
Література Націоналізація науки: Адольф Вюрц і бій за французьку хімію. (Rocke, Alan J. (2001). Nationalizing Science: Adolphe Wurtz and the Battle for French Chemistry. MIT Press. pp. 228. ISBN 0262182041 . Карл Оппенгеймер: Карл Вельцін у Загальної німецької біографії (Carl Oppenheimer: Weltzin, Karl. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 41, Duncker & Humblot, Leipzig 1896 року, S. 698.