Адміністративно-територіальний устрій Новгородської області затверджено Статутом області та законом «Про адміністративно-територіальний устрій Новгородської області» від 11 листопада 2005 року (з останніми змінами від 28 вересня 2020 року). Адміністративним центром області слугує місто Великий Новгород. Код ЗКОАТО 49 603 402; ЗКТМУ 49 203 802.

Адміністративно-територіальний устрій У складі Новгородської області: 3 міста обласного значення (Боровичі, Великий Новгород, Стара Русса) 21 район, з яких: 7 міст районного значення (Валдай, Мала Вішера, Окуловка, Пестово, Сольці, Холм, Чудово); 11 селищ міського типу (і робітничих): Дем'янськ Дем'янського району, Крижі Крестецького району, Кулотіно і Угловка Окуловського району, Любитино і Неболчі Любитинського району, Панковка і Пролетарій Новгородського району, Парафіно Парфінського району, Хвойна Хвойнинського району, Шимськ Шимського району; 112 поселень; інші сільські населені пункти.

Муніципальний устрій Згідно державного устрою суб'єкта федерації, в межах адміністративно-територіальних одиниць Новгородської області було затверджено 142 муніципальні утворення, з яких на кінець 2020 року існувало 120. У березні 2020 року на муніципальні округи були перетворені Волотовський, Марьовський, Солецький і Хвойнинський муніципальні райони.

1 міський округ (Великий Новгород); 4 муніципальні округи і 17 муніципальних районів, що включають 17 міських поселень (міста і селища міського типу), 81 сільське поселення.

Історія 1944 року Новгородська область поділялась на 28 адміністративних районів: Батецкий, Белебьолковський, Боровицький, Валдайський, Волотовський, Дем'янський, Дрегельський, Залуцький, Крестецький, Личковський, Любитинський, Маловішерський, Молвотицький, Мошенський, Мстинський, Новгородський, Окуловський, Опеченський, Пестовський, Поддорський, Полавський, Солецький, Старорусський, Уторгошський, Хвойнинський, Холмський, Чудовський і Шимський. Того ж року Холмський район був переданий до складу Великолуцької області.

1958 року до складу Новгородської області з Псковської був переданий Холмський район.

1960 року був розформований Опеченський район, наступного року — Белебьолковський і Залуцький. 1963 року були розформовані Батецький, Волотовський, Дрегельський, Крестецький, Личковський, Любитинський, Маловішерський, Молвотицький, Мошенський, Мстинський, Поддорський, Полавський, Уторгошський, Хвойнинський, Чудовський, Шимський. Однак майже відразу почалось і поступове відновлення. Вже 1964 року був відновлений Любитинський район, через рік Волотовський, Крестецький, Маловішерський, Мошенський, Поддорський, Хвойнинський і Чудовський, 1966 року — Батецкий, Марьовський, 1968 — Парфінський, 1973 — Шимський.

Колишні райони Белебьолковський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Белебьолка. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, утворений заново 1941 року, розформований 1961 року, територія прєднана до Поддорського району. Бронницький район. Адміністративний центр в селі Бронниця. Утворений 1927 року, перейменований на Мстинський район 1931 року через перейменування районного центру, розформований 1932 року. Утворений заново 1941 року з адміністративним центром в селищі Пролетарій, розформований 1963 року, територія розподілена між Новгородським і Крестецьким районами. Дрегельський район. Адміністративний центр в селі Дреглі. Утворений 1927 року як Жуковський район, перейменований 1931 року через перейменування районного центру, розформований 1962 року, територія приєднана до Любитинського району. Залуцький район. Адміністративний центр в селі Залуччя. Утворений 1927 року, розформований 1961 року, територія розподілена між Молвотицьким (тепер Марьовський) і Старорусським районами. Кончанський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Кончанське. Утворений 1927 року, розформований 1932 року, територія розподілена між Боровицьким, Хвойнинським і Мошенським районами. Лучковський район. Адміністративний центр в селі Лучково. Утворений 1927 року як Луженський район, перейменований на Лучковський 1928 року, розформований 1963 року, територія розподілена між Дем'янським і Валдайським районами. Медведський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Медведь. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Новгородського району. Опеченський район. Адміністративний центр в селі Опеченський Посад. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, утворений заново 1939 року, розформований 1960 року, територія розподілена між Боровицьким і Мошенським районами. Ореховський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Клімково. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Мошенського району. Подгощинський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Подгощі. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Старорусського району. Поласький район. Адміністративний центр на залізничній станції Пола. Утворений 1927 року, розформований 1932 року, утворений заново 1939 року як Поласький район, розформований 1962 року, територія розподілена між Дем'янським і Парфинським районами Полновський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Полново. Утворений 1927 року, перейменований на Полново-Селігерський 1930 року, розформований 1932 року, приєднаний до Дем'янського району. Торбинський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Торбіно. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, територія розподілена між Бологовським, Боровицьким і Окуловським районами. Угловський район Ленінградської області. Адміністративний центр на залізничній станції Угловка. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Окуловського району. Уторгоський район. Адміністративний центр в селищі Уторгош. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, утворений заново 1935, розформований 1962 року, територія розподілена між Солецьким і Шимським районами. Чорненський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Чорне. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Батецького району.

Адміністративні райони Батецький • Боровицький • Валдайський • Волотовський • Дем'янський • Крестецький • Любитинський • Маловішерський • Марьовський • Мошенський • Новгородський • Окуловський • Парфінський • Пестовський • Поддорський • Солецький • Старорусський • Хвойнинський • Холмський • Чудовський • Шимський

Батецький район

Адміністративний район на північному заході області; ЗКОАТО — 49 203, ЗКТМУ — 49 603. Адміністративний центр району — селище Батецький (2,3 тис. мешканців). На півночі межує з Лузьким районом Ленінградської області; на сході — Новгородським, на півдні — Шимським районами Новгородської області. Площа району — 1591,79 км²; населення 2020 року — 5018 осіб; густота населення — 3,2 особи/км². У складі муніципального району 3 сільські поселення, які об'єднують 145 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Іванов Володимир Миколайович.

Муніципальне утворення Адмінцентр Кількість населених пунктів Населення (осіб, 2017 рік) Площа (км²) Карта Батецьке сільське поселення селище Батецький 53 2869 552,72 Мойкинське сільське поселення село Мойка 40 1505 558,00 Передольске сільське поселення село Нове Овсіно 52 1054 481,07

Законом Новгородської області № 498-ОЗ від 31 березня 2009 року, який набрав чинності 17 квітня 2009 року, Батецьке і Городенське сільські поселення були об'єднані в єдине Батецьке сільське поселення з адміністративним центром у селищі Батецький.

Законом Новгородської області № 714-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Вольногорське і Мойкинське сільські поселення були об'єднані в єдине Мойкинське сільське поселення з адміністративним центром в селі Мойка.

До змісту

Боровицький район

Адміністративний район на сході області; ЗКОАТО — 49 206, ЗКТМУ — 49 606. Адміністративний центр району — Боровичі (48,9 тис. мешканців). На півночі межує з Любитинським і Хвойнинським, на заході — Окуловським, на сході — Мошенським районами Новгородської області; на півдні — Бологовським і Удомельським районами Тверської області. Площа району — 3137,90 км²; населення 2020 року — 62 502 особи; густота населення — 19,9 особи/км². У складі муніципального району 1 міське і 10 сільських поселеннь, які об'єднують 324 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Швагірєв Ігор Юрійович.

Муніципальне утворення Адмінцентр Кількість населених пунктів Населення (осіб, 2017 рік) Площа (км²) Карта місто Боровичі Боровичі 1 48 858 45,41 Волокське сільське поселення село Волок 44 1097 389,58 Йогольське сільське поселення село Йогла 13 1220 105,20 Желєзковське сільське поселення село Желєзково 45 2144 302,06 Кончансько-Суворовське сільське поселення село Кончанське-Суворовське 38 626 497,20 Опеченське сільське поселення село Опеченський Посад 45 1642 701,70 Перьодське сільське поселення село Перьодки 34 1791 447,70 Прогресське сільське поселення селище Прогресс 29 2465 183,00 Сушанське сільське поселення село Коєгоща 20 2050 134,00 Сушиловське сільське поселення село Сушилово 22 465 100,40 Травковське сільське поселення селище Травково 33 751 230,20

Законом Новгородської області № 715-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані: Волокське і Кіровське сільські поселення в єдине Волокське сільське поселення з адміністративним центром в селі Волок; Желєзковське, Плавковське і Реченське сільські поселення в єдине Желєзковське сільське поселення з адміністративним центром в селі Желєзково; Кончансько-Суворовське й Удинське сільські поселення в єдине Кончансько-Суворовське сільське поселення з адміністративним центром в селі Кончанське-Суворовське; Опеченське і Перелуцьке сільські поселення в єдине Опеченське сільське поселення з адміністративним центром в селі Опеченський Посад; Перьодське і Починно-Сопкинське сільські поселення в єдине Перьодське сільське поселення з адміністративним центром в селі Перьодкі.

Валдайський район

Адміністративний район на південному сході області; ЗКОАТО — 49 208, ЗКТМУ — 49 608. Адміністративний центр району — місто Валдай (13,8 тис. мешканців). На півночі межує з Крестецьким і Окуловським, на південному сході — Дем'янським районами Новгородської області, на сході — Бологовським районом Тверської. Площа району — 2701,63 км²; населення 2020 року — 22 854 осіб; густота населення — 8,5 особи/км². У складі муніципального району 1 міське і 8 сільських поселеннь, які об'єднують 184 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Стаде Юрій Володимирович.

Муніципальне утворення Адмінцентр Кількість населених пунктів Населення (осіб, 2017 рік) Площа (км²) Карта Валдайське міське поселення місто Валдай 2 14 772 28,41 Єдровське сільське поселення село Єдрово 26 1605 536,51 Івантєєвське сільське поселення село Івантєєво 19 1006 363,37 Короцьке сільське поселення селище Короцко 9 443 161,95 Костковське сільське поселення село Костково 22 429 258,10 Любницьке сільське поселення село Любниця 24 687 247,00 Рощинське сільське поселення селище Рощино 18 936 337,06 Семеновщинське сільське поселення село Семеновщина 29 548 341,23 Яжелбицьке сільське поселення село Яжелбиці 35 2953 408,00

Законом Новгородської області № 716-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані Рощинське і Шуйське сільські поселення в єдине Рощинське сільське поселення з адміністративним центром у селищі Рощино.

Волотовський район