Вага́ничі — село в Україні, у Городнянській міській громаді Чернігівського району Чернігівській області.
Розташоване в 23 км на північний захід від центру громади Городні. Населення — 492 ос. (на 2006 р.). Найближча залізнична станція — Хоробичі (гілка Гомель-Бахмач), 3 км. Перша письмова згадка про Ваганичі відноситься до 1718 року.
Історія Перша згадка про Ваганичі - 1718 р.
Село згадане у податкових реєстрах 1750 – 1756 рр.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Городнянської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городнянського району, село увійшло до складу Чернігівського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 685 осіб, з яких 298 чоловіків та 387 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 492 особи.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська47195.73%російська132.65%білоруська71.42%інші/не вказали10.20%Усього492100%
Економіка У березні 2019 року Чернігівська обласна рада надала дозвіл на користуванням родовищем кварцових пісків «Вершини» товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» з метою побудови заводу з виробництва листового скла. Станом на перший квартал 2019 року в Україні відсутнє виробництво листового скла, тож його доводиться імпортувати.
Проект реалізують компанія «Стюарт інжиніринг» (США) та Швейцарський фонд P-Build Holding AG, а обсяг інвестицій складає 250 млн доларів США. Добуватиме пісок ТОВ «Сенд Індастрі», а компанія «Стюарт інжиніринг Україна», будуватиме підприємство в с. Ваганичі, де у 70-х роках XX століття були розвідані великі поклади кварцового піску.
Підприємство збудують у місті Городня на території колишнього аеродрому. Потужність підприємства становитиме 600 тонн скла на добу. На заводі виготовлятимуть листове скло та склопакети, а також розглядається можливість виробництва автомобільного скла для провідних європейських автовиробників.
Чисельність персоналу на заводі становитиме 250 осіб, та ще 100 на видобутку піску. Частина фахівців пройде стажування в Європі й США. Підприємство планується збудувати за 3 роки.
Люди
Делеур Георгій Олександрович (1905—?) — український архітектор. Протодиякон Анатолій Гарбуза, клірик Катерининського катедрального собору Чернігівської єпархії ПЦУ
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область) Ваганицький парк
Примітки
Посилання Прибавленіе къ Черниговскимъ Епархіальнымъ Извѣстіямъ. Часть неоффиціальная. № 19 (15 мая). 1880. — с. 253-273. Прибавленіе къ Черниговскимъ Епархіальнымъ Извѣстіямъ. Часть неоффиціальная. № 15 (15 апрѢля). 1882. — с. 243-249.