Тиграйська війна, Тиграйський конфлікт — це збройне протистояння між федеральним урядом Ефіопії та місцевою владою регіону Тиграй, що почалося 4 листопада 2020 року. Конфлікт було спричинено давніми розбіжностями між федеральним урядом Абія Ахмед Алі та керівною партією Народний фронт визволення Тиграю. Алі із початку свого терміну працював над зменшенням впливу НФВТ.
В результаті проведеної в листопаді 2020 року операції, ефіопська армія витіснила сепаратистів із головних міст, відновивши контроль над більшою частиною Тиграю . Незважаючи на низку серйозних поразок, НФВТ продовжував опір і зміг утримувати частину гірських районів регіону. Сторони звинувачували різні іноземні сили в участі у війні, що розпалило політичну ситуацію в цій частині Африки.
У червні 2021 антиурядові сили розпочали наступ. До кінця місяця ефіопські війська та їх союзники були витіснені з частин центрального та східного Тиграю, включаючи столицю регіону Мекеле. Але до кінця 2021 року повстанці, зазнаючи труднощів із постачанням, стали втрачати раніше захоплені території.
За посередництва Африканського союзу 2 листопада 2022 року представники ефіопської влади та НФВП підписали угоду про припинення бойових дій.
Хронологія
Наступ урядових сил, 2020
4 листопада Влада Ефіопії заявила, що «Народний фронт визволення Тиграю» здійснив серію нападів на частину урядової армії в Мекеле та на кордон із Амхарою. В результаті загинуло кілька солдатів, а броньована техніка була пошкоджена. Того ж дня федеральний парламент запропонував визнати Народний фронт визволення Тигра терористичною організацією. Згодом в регіоні було оголошено надзвичайний стан, і підрозділи збройних сил Ефіопії почали підходити до його кордонів. За словами уряду, основними завданнями поточних дій федеральних органів влади в Тиграї є підтримка верховенства права та притягнення до відповідальності тих, хто дестабілізує ситуацію в країніПремьер Эфиопии отказался от внешней помощи в операции в Тыграі // Взгляд, 15 ноября 2020. Одночасно лідер Тиграю і голова НФВТ Дебретіан Гебремікаель привів у повну готовність ополчення, формування воєнізованих автономій та бійців НФВТ у повну боєву готовність. Тим часом влада Ефіопії відключила електроенергію, телефони та інтернет в Тиграї. У Мекеле було чутно стрілянину. Ефіопські федеральні ЗМІ повідомляли про перших жертв сутичок на кордоні. Також стверджувалося, що Дебрецен Гебремікаель був відсторонений від влади і що замість нього була створена адміністрація перехідного уряда на чолі з Мулу Нега.
Після цього уряд країни розпочав широкомасштабну військову операцію проти НФВТ. Після низки локальних сутичок та авіаційних нальотів федеральна армія почала штурм міста Хамера, одного з ключових міст регіону. Тут була розташована база тиграйського спецназу, який міг чинити серйозний опір ворогу, але через проблеми в інших частинах фронту керівництво НФВТ вивело спецназ з міста. В результаті Хамера залишилась під захистом лише ополчення, яке не могло серйозно протистояти урядовим військам. Пізніше спецназ повернувся до міста, але йому не вдалося змінити ситуацію. Вже 11 листопада місто пало.
Паралельно НФВТ заявив, що Еритрея здійснила військове вторгнення в Тиграй задля підтримки ефіопських федеральних військ. У свою чергу Абі Ахмед заявив, що Еритрея, а також Джибуті, Сомалі, Судан і Кенія повністю підтримують позицію ефіопського уряду щодо кризи в Тиграї, але лише на дипломатичному рівні. Однак вранці 14 листопада сили НФВТ випустили ракети по Еритреї, принаймні дві ракети потрапили в аеропорт міста Асмера.
17 листопада Прем'єр-міністр Абій Ахмед Алі сказав, що ефіопська армія розпочинає «вирішальний наступ» у регіоні. Після цього урядові війська взяли міста Шіре, Аксум, Адіграт та Айдаго-Хамус, райони Черчар та Гагуфта-Механі, розгорнувши таким чином рух до столиці Тиграю міста Мекеле.
26 листопада Ефіопські урядові війська почали штурм околиць міста. Лідер повстанців Дебретіан Гебремікаель тоді сказав, що його сили «готові стояти на смерть», за Мекеле. Тоді місто зазнало масштабних бомбардувань з боку федеральних військ. 28 листопада столичне місто регіона повністю перейшло під контроль уряду.
Прем'єр-міністр Абій Ахмед Алі оголосив про закінчення військової операції в Тиграї та про перемогу урядових сил. Тим не менш, Дебреціан Гебремікаель заявив, що їх збройна боротьба проти ефіопського війська продовжиться.
Після падіння Мекеле, 2020—2021 На кінець листопада — початок грудня бійці фронту все ще контролювали гірські райони Тиграю. В регіоні почалася справжня партизанська війна. Повстанці почали збивати урядові літаки та здійснювати напади на військові колониSituation Report EEPA HORN No. 60 — 19 January 2021 (Europe External Programme with Africa). Пізніше сили Тиграю перейшли в невеликий контрнаступ. Так, 22 грудня речник НФВТ Гетачев Реда заявив у своєму Twitter, що ефіопські урядові сили були просунуті в Медебай-Зана, втративши сотні солдат в Надері Адеті та Асгеде-Цимбали. 31 грудня урядова армія та підрозділи Еритреї були витіснені бойовиками НФВТ з міст Агула та Май Мекден.
У грудні сталася ескалація на кордоні з Суданом, де між суданською та ефіопською сторонами почалися збройні сутички за спірні райони Курайш та Аль-Фашак. Ефіопія звинуватиоа Хартум у співпраці з бойовиками ТиграюСуданские военный отбили атаку эфиопских ополченцев на своей государственной границе // Аргументы недели, 19 декабря 2020.
На початку січня 2021 ефіопські сили провели ряд спеціальних операцій з захоплення та арешту високопоставлених членів НФВТ. 8 січня 2021 Спеціальна операція урядових сил була проведена в районі Кола Тамбейн, в результаті якої був заарештований Себхат Нега, один із засновників партії. Під час події також були заарештовані два полковники Тиграю та дружина Себхата, а кілька його охоронців та жінка-активістка НФВТ були вбиті в перестрілці з урядовою армією. 10 січня було заарештовано 7 високопоставлених членів НФВТ, у тому числі Абай Велду, колишній голова партії (2012—2017) та колишнього президента регіону Тиграй (2010—2018), а також Авраама Текезе, колишнього віце-президента з регіону Тиграй та колишнього міністра фінансів Ефіопії. Під час операції також було вбито 15 повстанців, включаючи генерал-майора Ібрагіма Абдулгеліла, який раніше очолював відділ матеріально-технічного забезпечення ефіопської армії та став на бік НФВТ під час конфлікту. 13 січня під час ще одної спецоперація були вбиті Сейюм Месфін, а також колишніх федеральних міністрів Абай Цехає та Асмелаша Волдеслассі.
8 лютого повстанці розпочали новий контрнаступ. 14 лютого, між містом Самре відбувалися запеклі бої між ефіопською армією та силами НФВТ. Повстанці стверджували, що 32-га дивізія федеральних військ була знищена. Наступного дня 15 лютого ополченці Тиграю захопили Самре, Гіта та Майкінетал. Одночасно урядова армія почала будувати оборонні споруди навколо Мекеле. 16 лютого у містах Шир та Ваджірат сталися збройні зіткнення, а Самре та Гієт піддався авіаційному бомбардуванню ВПС Ефіопії. У НФВТ заявили, що збили два ворожі літаки. 18 лютого Сили НФВТ зосередилися на наступі в районі поселень Тамбайна, Аді Хіла та Джувамаре.
19 лютого НФВТ несподівано висловила бажання провести мирні переговори, оголосивши вісім передумов. 20 лютого національний конгрес Великого Тиграю, а саме Партія незалежності Тиграю та Сальса Вейн Тиграю опублікували шість вимог до міжнародного співтовариства, пов'язаних з мирним процесом по військовому конфлікту. 21 лютого правозахисна організація Себ Гідра підтримала вимоги мирного процесу від трьох партій Тиграю та вимагала розгортання миротворчих сил ООН для моніторингу права людини, та проведення розслідування щодо знищення культурної спадщини ЮНЕСКО.
Уряд не зробив жодних кроків для мирного врегулювання, повстанці продовжили чинити опір. 27 лютого По всьому Тиграю, особливо в центральних районах, посилилися бої. 9 березня Під тиском бойовиків урядові війська відступили від Абій-Ади. У той же час НФВТ повідомили, що еритрейські сили також покинули ряд своїх позицій, зайнявши нові в горах поблизу Аді-грата, попередньо конфіскувавши худобу та продукти харчування у місцевих жителів. На початку квітня Збройним силам Ефіопії вдалося призупинити наступ противника. Уряд розділив свою військову групу на вісім фронтів. Проте, замість того щоб утримувати певні позиції, тиграйські повстанці періодично починали переміщатися з місця на місце, що ускладнювало їх знищення.
Контрнаступ НФВТ, 2021 18 червня о п'ятій годині ранку 3 -та та 4 -а армії НФВТ від Агби і на всьому шляху аж до Хагера Салама перейшли в наступ. Пізніше до них приєдналися сили 1-ї армії. Трохи пізніше сили повстанців оголосили, що ці маневри відбуваються в рамках операції під кодовою назвою «Алула». Названа на честь тиграйця Раса АлулиLibération, 29 June 2021: «Alula», l'opération militaire qui a soudain fait basculer la guerre au Tigré , один з найвидатніших полководців ефіопської армії другої половини XIX століття та учасник кількох великих битв, таких як Галабата, Дагалі та Адуа.
У цей самий момент з Мекеле до районів основних ударів противника урядова армія направила підкріплення. Однак влада не змогла довго стримувати натиск бойовиків, поступово здаючи територію ворогу. Водночас поширилися кадри в Інтернеті, які показують полонених бійців федеральної армії. 22 червня повстанці підійшли до околиць Мекеле, а вже 28 червня вони увійшли до міста, де з нагоди цього дня розпочалися масові урочистості. У свою чергу, влада Ефіопії оголосила про одностороннє припинення вогню. Бойовики сприйняли подібну ініціативу негативно, відмовившись припинити бойові дії. Речник НФВТ Гетачев Реда назвав рішення влади поганим жартом і зазначив, що повстанці продовжать наступ. Наступного дня 29 червня під тиском сил Тиграю еритрейські військові покинули Шіре, Аксум та Адуа.
«Вирішальна битва», літо-осінь 2021
6 липня повстанці оголосили про мобілізацію, щоб визволити Західний Тиграй від амхарського ополчення Фано, таким чином розгорнувши іншу операцію — «Матері тиграю». 13 липня НФВТ взяли міста Аламата та Карем. Потім бойовики перетнути річку Текезе і просунулися на захід, захопивши місто Май-Цебра.
За такої критичної ситуації Ефіопія також почала мобілізацію. Були зібрані ополчення, об'єднані за регіонально-етнічною ознакою, які разом з регулярною армією і «фано» стримували подальше просування тиграйцівАлексей Целунов. Кризис в Эфиопии: гражданская война на всех фронтах и перспективы мира // РСМД, 21 сентября 2021.. 20 липня стало відомо, що регіональні сили з Оромії, Сомалі та інших регіонів мобілізуються для підтримки федеральних військ у Тиграї. В цей час повстанці почали вторгнення в регіон Афар .
5 серпня стало відомо, що повстанці захопили місто Лалібела. До 15 серпня бойовики окупували такі міста, як Велдія, Нефас Мевча, Дебре Зебіт, Секата та Чєхаха. Усі вони знаходилися за межами Тиграю, а в регіонах Афар та Амхара.
8 жовтня, ефіопська армія почала наступ по всій лінії фронту в регіонах Тиграй і Амхара. Спочатку урядові війська та їхні союзники здійснили серію наземних атак за підтримки безпілотників та авіації. Абій Ахмед оголосив про початок «вирішальной битви». Напочатку бойові дії були зосереджені в районах Північна Вола та Північний Гандхар регіону Амхара, головним чином навколо міст Вегельтен, Вургеза та Аро. 10 жовтня бойові зіткнення були зафіксовані в районах міст Дессе, Мерса, Гошен, які лежать на стратегічно важливих магістралях. Також інтенсивні бої точилися біля міста Чіфра в штаті Афар. Чіфра з Афара і Вучалі з Амхари потрапили під вогонь з важкої артилерії тиграйців, під час якого загинуло близько 30 мирних жителівПовстанцы Тыграя убили на севере Эфиопии 30 мирных жителей.