Джон Лайтон Сінг (, 23 березня 1897 року, Дублін — 30 березня 1995 року, Дублін) — ірландський математик і фізик.
Життєпис Народився 1897 року в Дубліні, у протестантській родині і навчався в . Вступив у Дублінський Триніті-коледж 1915 року. Виграв конкурс на стипендію в перший рік, хоча зазвичай стипендію давали студентам третього курсу.
Ще студентом він помітив нетривіальні помилки в підручнику математичного аналізу і повідомив про них автора — Віттекера.
1919 року здобув ступінь магістра з математики та експериментальної фізики, також відзначений золотою медаллю за видатні успіхи.
Сінга призначили на посаду лектора в Триніті-коледжі.
Від 1920 до 1925 року Сінг був асистентом професора математики в Торонтському університеті. Там він відвідував лекції з теорії відносності. Це підштовхнуло його до написання замітки «A system of space-time co-ordinates», що вийшла в Nature 1921 року.E. Riehm & F. Hoffman (2011) Turbulent times in Mathematics, p. 80, American Mathematical Society ISBN 978-0-8218-6914-7
Сінг повернувся в дублінський Триніті-коледж 1925 року, де отримав позицію і був призначений на кафедру натурфілософії.
Повернувся в Торонто 1930 року. Був призначений професором прикладної математики і став завідувачем кафедри прикладної математики. 1940 року керував роботою трьох китайських студентів, , і Ліня Цзяцяо, які згодом стали провідними фахівцями прикладної математики в Китаї та США.
Частину 1939 року він провів у Принстонському університеті, а 1941 року був запрошеним професором в Університеті Брауна. 1943 року призначено головою математичного факультету Університету штату Огайо. Три роки по тому він став завідувачем кафедри математики в Технологічному інституті Карнегі в Піттсбурзі, де одним з його учнів був Джон Неш. У період між 1944 і 1945 роком короткий час займався математичною балістикою у ВПС США.
Повернувся до Ірландії 1948 року і зайняв посаду старшого професора в школі теоретичної фізики .
Пішов у відставку 1972 року.
Помер 30 березня 1995 року в Дубліні.
Сім'я 1918 року одружився з Елеонор Мейбл Аллен. Дочки: Маргарет (Пегін), Кетлін і Ізабел народилися в 1921, 1923 і 1930 роках, відповідно.
Дочка Сінга Кетлін Моравец також відома математикиня. Його дядько, Джон Міллінгтон Сінг, був відомим драматургом. Його далекий родич Річард Лоренс Міллінгтон Сінг здобув 1952 року Нобелівську премію з хімії. Старший брат, Едвард Хатчінсон Сінг, також відзначений стипендією в Триніті з математики, і, хоча його досягнення часто опиняються в тіні знаменитішого брата, він відомий новаторськими роботами в галузі оптики, особливо в ближньопільній оптичній мікроскопії.
Внесок у науку
Лема Сінга Вплинув на відкриття метрики Шварцшильда.
Визнання
Член Лондонського королівського товариства у 1943 році. Член Королівського товариства Канади. Член Ірландської Королівської академії. Президент Ірландської Королівської академії від 1961 до 1964 року. Перший лауреат Королівського товариства Канади. 1972 року. , заснованаКоролівським товариством Канади 1986 року.
Вибрані публікації
Geometrical optics — an introduction to Hamilton's method. Cambridge 1937.
with Byron Griffith: Principles of Mechanics. McGraw Hill 1942, 3rd edn. 1959. The hypercircle in mathematical physics — a method for the solution of boundary value problems. Cambridge 1957. Classical dynamics. In: Siegfried Flügge (ed.): Handbuch der Physik — Prinzipien der klassischen Dynamik und Feldtheorie. 1960. Relativity — the General Theory. North Holland 1960. General Relativity. In: DeWitt (ed.): Relativity, Groups and Topology. Les Houches Lectures 1963. with Alfred Schild: Tensor Calculus. University of Toronto Press, 1949, rev. edn. 1956, 1964, corr. printing 1969, 1981; Dover, 1978, 2009. Relativity: The Special Theory. North Holland, 1956, 2nd edn. 1965, 1972. Talking about relativity. North Holland 1970.
Примітки
Посилання Храмов, Ю. А. Синг, Джон Лайтон // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — : Наука, 1983. — С. 245. — 400 с. — 200 000 экз.
(worldcat) (worldcat)