Вільгельм Вернер (; 6 червня 1888, Апольда — 14 травня 1945, Фалькенау) — німецький офіцер, бригадефюрер СС і оберст вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Біографія 4 квітня 1905 року вступив у ВМФ. Учасник Першої світової війни, командир підводних човнів UB-9 (18-28 лютого 1915), UB-7 (6 березня — 11 квітня 1916) і U-55 (9 червня 1916 — 9 серпня 1918). Всього за час бойових дій потопив 63 судна загальною водотоннажністю 130 499 брт, захопив 2 судна (3 466 брт) і пошкодив 7 суден (26 161 брт).
1 березня 1920 року демобілізований і виїхав до Бразилії, де працював архітектором. У 1925 році повернувся в Німеччину. В 1930 році вступив в НСДАП (квиток № 332 189), 20 липня 1931 року — в СС (посвідчення № 9 916). З вересня 1931 по липень 1932 року — командир 23-го штандарта СС. 4 квітня 1937 року вступив на службу в зенітну артилерію. У листопаді 1938 року обраний членом Рейхстагу.
З 9 серпня 1939 року — офіцер штабу 4-ї авіаційної області, в 1930-40 роках служив в 303-му резервному зенітному дивізіону. З 20 червня 1940 року — командир 49-го, з липня 1941 по 1 вересня 1944 року — 52-го зенітного полку 21-ї зенітної дивізії, одночасно з 21 березня 1944 по січень 1945 року — командир запасних зенітних частин 1-ї винищувальної дивізії. З 1 вересня 1944 по січень 1945 року — командувач артилерією 13-го корпусу СС.
Звання
Морський кадет (4 квітня 1905) Фенріх-цур-зее (7 квітня 1906) Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1908) Оберлейтенант-цур-зее (серпень 1910) Капітан-лейтенант (16 квітня 1916) Штурмфюрер СС (20 липня 1931) Штурмбанфюрер СС (13 жовтня 1931) Штандартенфюрер СС (21 березня 1932) Оберфюрер СС (18 березня 1934) Бригадефюрер СС (15 вересня 1935) Майор резерву люфтваффе (1 липня 1937) Оберстлейтенант резерву до розпорядження люфтваффе (27 серпня 1939) Оберст резерву люфтваффе (1 жовтня 1942) Оберст люфтваффе (грудень 1942) Оберст до розпорядження сухопутних військ (1944)
Нагороди
Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1912) 3-го класу з мечами Залізний хрест 2-го і 1-го класу Галліполійська зірка (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (15 лютого 1918) Pour le Mérite (18 серпня 1918) Нагрудний знак підводника (1918) Медаль «За вислугу років» (Пруссія) 1-го класу (15 років) Почесний кут старих бійців Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство) Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Йольський свічник Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років; 1940) в сріблі (15 років; 1945) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу 1-го класу (9 листопада 1944) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (9 листопада 1944) 1-го класу (1945)
Примітки
Література
Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5. Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
Посилання
Вернер на сайті uboat.net