Тацат Андзеваці (; д/н —785) — 15-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 781—785 роках.
Життєпис Походив зі шляхетського роду Андзеваці. Син Григора, нахарара Андзеваціка. Ймовірно в 740-х роках брав участь у повстанні під проводом Григора Маміконяна. Після поразки у 753 році Мушела Маміконяна перебрався до Візантійської імперії, де вступив на службу до імператора Костянтина V ставши заповзятим іконоборцем.
Відзначився у війнах проти булгар, отримавши близько 760 року посаду стратега феми (якої саме невідомо). Потім до 776 року був очільником феми Букеларії. Того ж року він очолив військо у кампанії проти арабів, дійшовши до Самосати. У 778 році служив вже під орудою Михайла Лаханодракона, взявши участь в поході на Германіке. У 781 році відзначився у битві біля Кесарії.
Наприкінці 781 року перейшов на бік халіфа аль-Хаді. Це сталося або через конфлікт з логофетом Ставрікієм, або через побоювання за себе за іконоборство з огляду на прихильність до іконошанування регентки Ірини. В будь-якому разі раптова зрада Тацата призвела до поразки візантійського війська.
На дяку за це призначається гахерец ішханом Вірменії. Був вірним багдадським халіфам. 785 року брав участь у військовій кампанії проти Хозарського каганату і албанського князя Степаноса I, в якій загинув на Каранському полі біля Дербенту (за іншими повідомленнями помер від сонячного удару. Новим гахерецішханом було призначено Ашота IV Багратуні.
Примітки
Джерела Treadgold, Warren (1988). The Byzantine Revival, 780—842. Stanford, California: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-1462-4. Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-504652-8.