— групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії.
Вважається, що годзе з'явилися в Японії на початку Нового часу (в кінці періоду Муроматі)吉川（1990）стор. 44吉川（1990）стор. 40 і були досить численними до середини XX століття, принаймні в регіоні Хокуріку префектури Ніїґата. Традиційними музичними інструментами годзе були сямісен і кокю, вони не тільки грали на них, а й виконували пісні; їх мистецтво було суто вуличним (кадодзуке), а самі вони мандрували різними областями держави. Годзе не мали спеціалізованих шкіл, зазвичай в однієї наставниці навчалося кілька учениць「瞽女唄」『音の日本史』（1999）стор. 18. За деякими даними, годзе могли надавати і сексуальні послуги明田鉄男『日本花街史』雄山閣出版、1990年、стор. 515。, однак нині в їхніх громадах це заборонено東雅夫編『幻想文学講義』国書刊行会、2012年、стор. 115。.
Феномен годзе став сходити нанівець приблизно від 1955 року, але в селах Ніїґати деяка їх кількість зберігається досі. 1970 року пісні й музику годзе включено в список нематеріальної культурної спадщини Японії.
Див. також Біва-хосі, мандрівні виконавці, що грали на біві.
Примітки
Література Fritsch, Ingrid. «Blind Female Musicians on the Road: The Social Organization of ‘Goze’ in Japan», Chime Journal, 5 (Spring) 1992: стор. 58-64. 吉川英史「語りもの」山川直治編集『日本音楽の流れ』音楽之友社、1990年7月。ISBN 4-276-23439-0 山川出版社マルチメディア研究会監修「瞽女唄」『音の日本史』山川出版社、1999年3月。ISBN 4-634-98690-6