Нем'яч

Не́м'яч — село в Україні, у Підкамінській селищній територіальній громаді Золочівського району Львівської області. До 2020 року разом з селами Попівці, Горбанівка, Дудин, Нем'яч та Шпаки підпорядковувалися Поповецькій сільській раді. Населення становить 565 осіб.

Географія Село Нем'яч розташоване при витоках річки Хованки, правого допливу річки Ікви за 129 км від обласного центру, за 65 км від районного центру та за 29 км від центру громади, що проходить автомобільними шляхами — міжнародного та місцевого значень. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 29 км. Старою дорогою Нем'яч сполучений з сусіднім селищем Підкамінь.

Населення У 1880 році в селі мешкала 731 особа.

У 1921 році в селі було 140 будинків, де мешкало 792 особи. Населення села збільшується і в 1931 році в селі вже 190 будинків та 885 мешканцівSkorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki na podstawie tymczasowych wyników Drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII.1931 r. oraz powierzchnia ogólna i użytki rolne: Cz. 3, Województwa południowee. — Warszawa, 1933. — S. 67. .

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 565 осіб, у 2005 році — 547 осіб, у 2022 році — 565 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. Нем'ячМоваЧисло ос.Відсоток українська 564 99,82 російська 1 0,18+

Історія У 1464 році руський шляхтич Петро Цебровський — записав Нем'яч разом з Попівцями для утримування заснованого ним домініканського кляштору у сусідньому ПідкаменіDunin-Karwicki J. Opowiadania historyczne: miejscowości nad Ikwą, ich przeszłość i teraźniejszość. — Lwów: W. Łoziński, 1898. — S. 9. .

Станом на 1648 село Нем'яч мало 2 лани поля. У 1649 році в село Нем'яч сплатило 12 злотих. У 1648—1649 роках зібрали подвійний податок для покриття нестачі минулих років. Таким чином можна припустити, що на той час в селі мешкало близько 60 осіб. На 1650 рік село Нем'яч мало сплатити 12,2 злотих податку, а сплатило лише 6 злотих.

У 1926 році в селі засноване товариство «Надія».

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Підкамінь.

Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953) 29 травня 1949 року підпільники підірвали будівлю сільської ради. Вибухом був поранений голова сільської ради Чумаков та члени його родиниЦДАГО. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 5944. — Арк. 26—30..

Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Підкамінської селищної територіальної громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бродівського району, село увійшло до складу новоствореного Золочівського району.

Пам'ятки, визначні місця

Церква Святого Юрія, збудована 1459 року і існувала ще наприкінці XIX століття. Поряд розташована дерев'яна церковна дзвіниця XVII століття. Нині в селі діє греко-католицький храм Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель отець Зіновій Яремко. 25 листопада 2012 року в селі Нем'яч відбулося відкриття та посвячення пам'ятного знака на честь полеглих воїнів УПА, який встановлено згідно з Програмою Львівської обласної ради із вшанування місць загибелі та поховань борців за незалежність України.

Освіта У 1865 році в селі відкрилася етатова (державна) школа з українською мовою викладання у якій згодом навчалося 63 дитиниSokalski M. Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z dokładnym opisem poszczególnych miejscowości obu powiatów (złoczowski i brodzki). — Złoczów: nakł. Towarzystwa Pedagogicznego, 1885. — S. 279. . У 1884 році збудовано новий будинок школи. Школа мала 40 арів городу. У 1913 році сільським вчителем був Емільян Гудима. У 1915 році російська окупаційна влада відновлює діяльність школи, вчителем залишає Емільяна Гудиму.

Нині в селі діє Нем'ячівський заклад загальної середньої освіти I—II ступенів з дошкільним підрозділом Підкамінської селищної ради Львівської області, де навчається 76 учнів.

Відомі люди Учасники визвольних змагань Дубина Василь Прокопович (псевдо — «Славко») — учасник збройного підпілля ОУН, лицар Бронзового хреста бойової заслуги (5.08.1952). Загинув 20 жовтня 1954 року у селі Нем'яч, через зраду в оточеній військами МДБ господарці, застрелився, аби не потрапити живим у руки ворога. Коб'яковський Ярослав Григорович (псевдо — «Веселий»; 3 березня 1926, с. Нем'яч — 6 листопада 1948, с. Попівці) — учасник збройного підпілля ОУН, член Юнацтва ОУН від 1941 року. У 1944 році мобілізований до лав Червоної армії, але невдовзі дезертував та вступив у лави збройного підпілля ОУН. Стрілець місцевого СКВ (1944—1945). У 1945 році охоронець Підкамінського районного, а згодом — Бродівського надрайонного проводів ОУН. Загинув, наскочивши на засідку оперативної групи МДБ. Ковальчук Петро Васильович (псевда — «Вітрик» («Витрик»), «Петро», «27»; 9 червня 1913, с. Нем'яч — 2 грудня 1948, с. Гаї Бродівський район Львівська область) — учасник збройного підпілля ОУН. Дяк місцевої церкви. Член ОУН з часів польської окупації краю. Кількарічний в'язень польських тюрем. Учасник збройного підпілля ОУН з осені 1944 року. Інформатор СБ місцевого кущового проводу ОУН (1944—весна 1948). Закінчив короткотермінові курси працівників СБ, після яких був призначений референтом СБ Бродівського районного проводу ОУН (весна 1948—12.1948). Загинув під час облави у криївці. Крет Микола (псевдо — «Шишка»; 7 лютого 1926, с. Нем'яч — місце загибелі невідоме?) — член ОУН з 1944 року. Стрілець боївки СБ Підкамінського районного проводу ОУН (1944—1948), Підкамінського кущового проводу ОУН (1948—1951). Подальша доля не встановлена. Шеремета Михайло Васильович (псевда — «Могила», «Циган», «50»; 26 лютого 1923, с. Нем'яч — 16 березня 1952, с. Бордуляки) — учасник збройного підпілля ОУН. Член товариства «Просвіта». Член ОУН з 1940 року. Станичний села Нем'яч (1941—1943), стрілець відділу УНС (осінь 1943—весна 1944), а відтак сотні УПА «Дружинники» (весна—осінь 1944), кущовий провідник ОУН на Підкамінеччині (осінь 1944—літо 1945), комендант боївки СБ Підкамінського районного проводу ОУН (літо 1945—весна 1948). Референт СБ Підкамінського (весна—літо 1948), Олеського (літо 1948—літо 1949) та Бродівського (літо 1949—03.1952) районних проводів ОУН. З серпня 1950 року одночасно виконував функції керівника Бродівського районного проводу ОУН. Загинув під час облави. Шпек Руслан Олександрович (19 квітня 1972, с. Нем'яч — 15 липня 2015, Київ) — український підприємець, військовик, волонтер. Командир спецкорпусу батальйону «Вікінг-К» при батальйоні «Айдар», учасник російсько-української війни. Похований в селі 19 липня 2015 року.

Примітки

Джерела

Посилання

Релігійна громада Української греко-католицької церкви в селі Нем'яч Бродівського району Львівської області Комунальна установа Народний дім села Нем'яч Попівецької сільської ради Бродівського району Львівської області