Міраілдес Масіель Мота або просто Форміга (; 3 березня 1978, Салвадор, Баїя, Бразилія) — бразильська футболістка, півзахисниця клубу «Сан-Паулу» та національної збірної Бразилії. На професіональному рівні виступала за клуби зі Швеції та США. У складі збірної Бразилії рекордсменка за кількістю зіграних матчів, єдина футболістка з Бразилії, яка взяла участь у всіх олімпійських турнірах з періоду появи жіночого футболу на Олімпійських іграх 1996 року. Учасниця 7-ми жіночих чемпіонатів світу з футболу.
Клубна кар'єра Народилася в Салвадорі, у період, коли жінкам у Бразилії було заборонено грати у футбол.
Футболом розпочала займатися у 12-річному віці. Вона назвала Дунгу, капітана чоловічої збірної Бразилії, яка виграла чемпіонат світу 1994 року, тим футболістом, який найбільше вплинув на її стиль гри. Вона отримала прізвисько Форміга, що в перекладі з португальської мови означає мураха, отримала ще в підлітковому віці, завдяки своєму безкорисливому стилю гри, який нагадував колегам-гравчиням про те, як мурахи працювали разом у колонії.
Виступала в шведському Дамаллсвенскані за «Мальме», а також на батьківщині за «Сантиа-Ісабел» та «Саад». Виступала під першим порядковим номером на міжнародному драфті WPS 2008 року у нещодавно створеній Лізі професіонального жіночого футболу (WPS) у Сполучених Штатах, де її обрав клуб «Голд Прайд» з Санта-Клари, Каліфорнія. У своєму дебютному в новій команді сезоні 2009 року вийшла у стартовому складі «Голд Прайд» у 15-ти з 16-ти зіграних матчах. Наступного року разом зі співвітчизницею Крістіане виступала за «Чикаго Ред Старз». У 2011 році повернулася на батьківщину, де уклала договір з «Сан-Жозе». 3 січня 2012 року її віддали в оренду до «Америки Натал» , разом з яким виграла чемпіонат штату Ріо-Гранде-ду-Сул. Після цього повернулася до «Сан-Жозе», разом з яким тричі вигравала жіночий кубок Лібертадорес та двічі кубок Бразилії.
У 2017 році підписала контракт з клубом Першого дивізіону «Парі Сен-Жермен» . Таким чином, вона відкрила Лігу чемпіонів і навіть брала участь з ПСЖ у фіналі вище вказаного турніру 2017 року, програвши в серії післяматчевих пенальті «Олімпіка» (Ліон). У 2018 році разом з ПСЖ виграла кубок Франції.
У 2020 році продовжила контракт ще на один рікD1 femmes : à 42 ans, Formiga prolonge un an de plus au PSG , а в сезоні 2020/21 року 43-річна Форміга виграла чемпіонат ФранціїC'est la dernière saison de Formiga au PSG . Проте після цього повернулася до Бразилії, щоб завершити кар'єру гравчині та розпочати тренерську кар'єру.
8 червня 2021 року вона підписала контракт з «Сан-Паулу», розрахований до грудня 2022 рокуTransferts: Formiga, qui vient de quitter le PSG, signe à Sao Paulo .
Кар'єра в збірній
Олімпійські ігри Брала участь в Олімпійських іграх в Атланті 1996, Сіднеї 2000, Афінах 2004, Пекіні 2008, Лондоні 2012, Ріо 2016 та Токіо 2020, будучи єдиною футболісткою світу, яка брала участь у шести розіграшах Олімпійських іграх та єдиною, хто брав участь у вище вказаному виді спорту з тих пір, як його включили до олімпійської програми. Форміга досягла рекордної позначки, коли вийшла на поле проти збірної Китаю під час дебютного для Бразилії матчу на Олімпійських іграх 2016 року в Ріо. У 2021 році 43-річна гравчиня також побила рекорд як найстарший футболіст (як серед чоловіків, так і серед жінок), які брали участь в Олімпіаді. Поперердній рекорд також належав бразилійці, Мег. В Афінах та Пекіні була частиною команди, яка завоювала дві срібні медалі у жіночій збірній Бразилії .
Пан-Американські ігри На Панамериканських іграх виграв золото в Санто-Домінго 2003, Ріо 2007 та Торонто 2015, а також срібло в Гвадалахарі 2011.
На Панамериканських іграх 2015 року була прапороносцем збірної Бразилії на церемонії закриття турніру.
Чемпіонат світу Брала участь у семи чемпіонатах світу: Швеція 1995, США 1999, США 2003, Китай 2007, Німеччина 2011, Канада 2015 та Франція 2019. Завдяки цьому вона стала єдиним спортсменому у світі, яка брала участь як спортсменка у 7 чемпіонатах світу (як серед чоловіків, так і серед жінок).
Чемпіонат Південної Америки Одна з гравчинь, яка виграла чемпіонат Південної Америки 2010 року .
Особисте життя Форміга одружилася зі своєю партнеркою Ерікою Хесус у січні 2023 року. Пара вперше зустрілася у 1996 році, але розлучилася через обмежений прогрес у сфері прав ЛГБТ у Бразилії, що ускладнювало підтримку відкритих лесбійських стосунків на той час. Вони знову зустрілися у 2017 році.
Досягнення
Клубні «Сан-Паулу» Кубок Бразилії Володар (1): 1997 Ліга Пауліста Чемпіон (1): 1997
«Ботукату» Ліга Пауліста Чемпіон (1): 2008
«Сан-Жозе» Ліга Пауліста Чемпіон (3): 2012, 2014, 2015 Кубок Бразилії Володар (2): 2012, 2013 Кубок Лібертадорес Володар (3): 2011, 2013, 2014 Клубний чемпіонат світу Володар (1): 2014
«Парі Сен-Жермен» Дивізіон 1 Чемпіон (1): 2020/21 Кубок Франції Володар (1): 2017/18
Клубні Літні Олімпійські ігри Срібний призер (2): 2004, 2008 Кубок Південної Америки Володар (6): 1995, 1998, 2003, 2010, 2014, 2018 Панамериканські ігри Чемпіон (3): 2003, 2007, 2015
Індивідуальні Жіноча футбольна збірна КОНМЕБОЛ за версією IFFHS 2011—2020 років Жіноча збірна сезону Дивізіону 1 за версією ФФФ (1): 2017/18
Примітки
Посилання
Профіль гравчині на сайті soccerdonna.de Профіль гравчині на сайті soccerpunter.com Профіль гравчині на сайті worldfootball.net Профіль гравчині на сайті statsfootofeminin.fr Профіль гравчині на офіційному сайті «Голд Прайд» (архівна версія) Профіль гравчині на офіційному сайті ФК «Саад»