Володимир Володимирович Штаєр, або Влодзімєж Штаєр (15 липня 1892, Монреаль — 15 вересня 1957, Гданськ) — офіцер Російського імператорського флоту, пізніше польський контр-адмірал, головнокомандувач ВМС Польщі з 1947 до 1950 року. Також автор ряду книг, опублікованих під псевдонімом Брунон Дзіміч.
Біографія Володимир Штаєр народився в родині етнічних поляків Влодзімежа Штаєра і Текли Вітольд-Александрович в м. Монреаль (Канада). Незабаром після його народження родина переїхала у Санкт-Петербург. У 1913 році закінчив морський кадетський корпус і курс морської артилерії. У тому ж році був призначений на крейсер «Аскольд» артилерійським офіцером. Брав участь в Першій Світовій війні, спочатку в Середземному морі, був поранений в 1917 р., продовжив військову службу в Фінляндії і Мурманську .
У 1919 році вступив на службу до польського флоту і отримав призначення в річковий військовий порт Модлин, де був помічником командира. У 1920 р. він створив III морський батальйон, на чолі якого вирушив на радянсько-польську війну. У 1920–1921 рр. служив заступником директора з навчальної роботи у військово-морському училищі, потім був призначений командиром канонерського човна МРП «Генерал Галлер». У 1924 р. прийняв командування канонеркою МРП «Комендант Пілсудський», через два роки був призначений командиром міноносця МРП «Мазур». Пройшов стажування в Школі артилерійських офіцерів в Тулоні. У 1926 р звільнився зі служби, але вже в 1927 р. був призначений на посаду начальника управління артилерії і озброєння при штабі ВМФ. Потім він став командиром навчального корабля (колишнього бронепалубного крейсера) «Балтика», потім прийняв командування Шкільної флотилією. У 1933—1935 р. командував флотилією протиторпедних есмінців. У 1935–1936 рр. служив начальником навчального центру фахівців флоту (Centrum Wyszkolenia Specjalistów Floty), і потім призначений капітаном порту Гдиня. В цей час він очолює комісію з прийому тральщиків і кораблів ORP Grom, ORP Gryf і ORP Błyskawica.
З 1937 року він командує укріпленим районом Гель. Під час німецької агресії проти Польщі керував обороною півострова Гель. 1 жовтня 1939 року він брав участь в брифінгу для головкому флоту Юзефа Унруга, на якому було прийнято рішення про капітуляцію. Взятий в полон, він перебував у наступних таборах: Oflag XB в Нінбург-на-Везері, Oflag XVIIC в Шпітталь-ан-дер-Драу, Oflag IIC в Вольденберге і Oflag XC в Любеку. Був звільнений в 1945 році.
Після закінчення бойових дій він повернувся на батьківщину і був прийнятий на службу в ВМФ. Він був призначений командиром порту Гдиня. У 1946 р. він очолював військово-морську місію в Москві і підписав угоду, за якою СРСР передав Польщі 23 корабля. Потім він командує морської зоною в Щеціні з бази Свіноуйсьце. У 1947 р. призначений головнокомандуючим польським флотом. У 1949 р. він запропонував зосередити військово-морські сили в Гдині, оскільки постачання і ремонт в Свіноуйсьце зіткнулося з серйозними труднощами. Він запросив радянських радників і продовжив військову службу на флоті до 5 років.
Підйом сталінізму в Польщі поклав край його кар'єрі. У 1950 р. він не дозволив службам безпеки заарештувати капітан-лейтенанта Збігнєва Венгляржа, командира МРП «Блискавіца». З цієї причини він був звільнений негайно і отримав лише невелику пенсію за віком. Вимушений шукати інший дохід, він працював в банку PKO спочатку в Гдині, а потім в м. Остроленка. Під час відлиги 1956 року одержав квартиру в Гданську (район Вжещ).
Одночасно з кар'єрою морського офіцера в 1930-х роках він зайнявся морської літературою. Спочатку він писав під псевдонімом Брунон Дзіміч, а з 1947 р. підписував свої твори своїм справжнім ім'ям.
Влодзімеж Штайер помер 15 вересня 1957 р. у військово-морському госпіталі в Гданську . Біл похований з військовими почестями на цвинтарі Захисників узбережжя в Редлово.
Звання Мічман 1913 (Російська імперія) Лейтенант (Російська імперія) Капітан-лейтенант 1917 (Російська імперія) Капітан-лейтенант 1919 (Польща) Командор-подпоручнік 1921 (Польща) Командор-поручник 1932 (Польща) Командор 1938 (Польща) Контрадмірал 1946 (Польща)
Нагороди Срібний хрест Військового ордена Virtuti Militari 1945 р Лицарський хрест ордена Polonia Restituta 1935 р Офіцерський хрест ордена Polonia Restituta 1946 р Командорський хрест ордена Polonia Restituta 1948 р хрест Незалежності Медаль «10 річниця незалежності» (1928 р) Лицар Почесного легіону Військовий хрест з пальмою (1915) Військовий хрест із зіркою (1926) медаль Перемоги Медаль загальної служби (1919 р) Офіцерський хрест ордена Корони Італії (1925 р)
Твори «Samotny krążownik» (1934) «Skaza marynarska» (1937) «Eskadra niescalona» (1939) «Przygody mata Moreli» (1947) «Samotny półwysep» (1957)
Пам'ять На честь Влодзімежа Штаєра названі: 9-я флотилія берегової оборони на півострові Гель початкова школа в м. Крокова. початкова школа у Владиславово. вулиці в наступних містах: Гдиня, Остроленка, Хель, Владиславово, Пуцьк і Свіноуйсьце .
Примітки
Джерела Julian Czerwiński, Małgorzata Czerwińska, Maria Babnis, Alfons Jankowski, Jan Sawicki. "Kadry Morskie Rzeczypospolitej. Vol. II. Polska Marynarka Wojenna. I partie. Korpus oficerów 1918—1947. — Gdynia : Wyższa Szkoła Morska, 1996. — ISBN 83-86703-50-4. Henryk Nakielski. «Jako i my odpuszczamy.» Rozdział — Wiatr historii. — Varsovia : Iskry, 1989. — ISBN 83-207-1250-5. Janusz Królikowski. Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943—1990. — Toruń : MS, 2010. — T. III. — S. 526—530.