Гелен фон Денніґес (; в шлюбах Раковіца (Racowitza), Фрідман (Friedmann) і фон Шевич (von Schewitsch); 21 березня 1843, Берлін — 1 жовтня 1911, Мюнхен) — німецька письменниця і акторка.
Біографія Перша дитина в сім'ї Вільгельма фон Денніґеса, дипломата на службі кронпринца Максиміліана Баварського, і його дружини Франціски, до шлюбу Вольф. Коли батько позбувся посади при дворі, сім'я проживала в Ніцці, де Гелена прославилася як королева балів і закохалася в лейтенанта Отто Пауля фон Крузенштерна, внука дослідника Адама Йоганна фон Крузенштерна. Батько став проти цього зв'язку і відіслав Гелен після заручин з Отто фон Ренненкампф в кінці 1861 року до бабусі в Берлін.
У Берліні Гелена заручилась із юним валахом Янко Грегором фон Раковіца, але скасувала заручини після знайомства з Фердинандом Лассалем. 1864 року відбулися заручини Денніґес і Лассаля, яким противився батько Гелен. Зрештою Денніґес відмовилася від Лассаля і скасувала заручини, через що Лассаль викликав її батька на дуель. Колишній наречений Гелен Раковица прийняв цей виклик на дуель замість старого Денніґеса і важко поранив Лассаля. Через три дні Лассаль помер від ран. Ці обставини викликали сенсацію в суспільстві: для соціалістів Денніґес стала «вбивцею», а Раковіца переслідувався. Влітку 1865 року Раковіца і Денніґес одружилися в Валахії. Раковіца помер того ж 1865 року і був похований в Ніцці.
Денніґес вирушила до Берліна, мріючи про акторську кар'єру. 3 січня 1868 року вона одружилася зі своїм вчителем Зіґвартом Фрідманом. В театрі дебютувала тільки 1871 року на сцені Шверинського придворного театру. З Мекленбурга з чоловіком переїхала до Відня, де користувалася швидше своєї колишньою славою, ніж акторською, і стала моделлю для Ганса Макарта. Влітку 1873 року розлучилася. Денніґес продовжувала виступати під ім'ям «принцеса фон Раковіца», незабаром зникла і з'явилася в Санкт-Петербурзі, познайомившись з соціалістом Сергієм фон Шевич, з яким одружилась. 1877 року з Шевич вирушила в США, де працювала акторкою, а чоловік працював в «Нью-Йоркській народній газеті». Денніґес в США не вистачало звичного аристократичного стилю життя, 1890 року подружжя повернулося в Європу і з 1892 року проживали в Мюнхені. Чоловік став відомий як літератор, а Денніґес зайнялася теософією і опублікувала кілька романів і спогади про роман з Лассалем. Після 1905 року подружжя виявилися в складному економічному становищі, яке змусило Шевича зайнятися шахрайством з векселями та іншими кримінально караними діяннями, проте він помер 27 вересня 1911, уникнувши судового переслідування і покарання. Гелен фон Денніґес покінчила життя самогубством через чотири дні, прийнявши морфій.
Твори
Ererbtes Blut. Roman in zwei Büchern, Berlin тисячі вісімсот дев'яносто дві Gräfin Vera. Roman in drei Theilen, München тисяча вісімсот вісімдесят два In maiorem dei gloriam, Berlin 1911 Meine Beziehungen zu Ferdinand Lassalle, 1. Auflage Berlin 1879 Von anderen und mir. Erinnerungen aller Art, Berlin 1909 Praktisch-theosophische Winke von einer Okkultistin, Leipzig 1904 Wie ich mein Selbst fand. Äußere und innere Erlebnisse von einer Okkultistin, Berlin тисячі дев'ятсот одна Die Geheimlehre und die Tiermenschen in der modernen Wissenschaft, in: Lucifer-Gnosis, hg. v. Rudolf Steiner, H. 29.30,31, 1906
Примітки
Література
Rácowitza, Helene von. In: Franz Brümmer: Lexikon der deutschen Dichter und Prosaisten vom Beginn des 19. Jahrhunderts bis zur Gegenwart. Band 5. Brockhaus, Leipzig 1913 S. 380. Schewitsch, Helene von. In: Elisabeth Friedrichs: Die deutschsprachigen Schriftstellerinnen des 18. und 19. Jahrhunderts. Ein Lexikon . Metzler, Stuttgart 1981, ISBN 3-476-00456-2, (Repertorien zur deutschen Literaturgeschichte 9), S. 267. Andrea Hirner: Die Todesparzenschönheit. Helene Prinzessin von Racowitza — ein Münchner Kind in der Fremde. Herbert Utz Verlag, München 2011, ISBN 978-3-8316-4038-6.
Посилання
Біографія